Жителі Харківського району, який є найбільшим в Україні, зустріли війну першими. Населені пункти кількох його громад одразу опинилися в окупації. Але життя триває за будь-яких умов. Територію звільнили, люди вірять у перемогу та наближають її кожен на своєму місці.
Як розповів перший заступник начальника Харківської районної військової адміністрації Володимир Усов, один з перших ворожих танків в Україні захопили жителі Харківського району.
– Це трапилося в частково окупованій Дергачівській громаді, в моєму рідному селищі Слатине 1 березня. Захопили наші хлопці, жоден з яких навіть в армії не служив. Один з них, мій товариш, потрапив у новорічне привітання Президента України – його показали на відео, – розповів Володимир Усов.
Під повною або частковою окупацією з початку війни були п’ять громад Харківського району – Липецька, Циркунівська, Дергачівська, Вільхівська та Роганська. Це майже 40 відсотків його території. Малоданилівська громада також сильно постраждала, там йшли активні бойові дії – у Лісному, Черкаській Лозовій.
Навесні 2022 року звільнили Циркунівську, Роганську та Вільхівську громади, але масовані обстріли там продовжувалися. Восени звільнили Дергачівську та Липецьку. Їхні прикордонні населені пункти ворог обстрілює й зараз. З початку війни у Харківському районі пошкоджено майже 10 200 будівель, найбільше – в деокупованих громадах.
розбите житло
Орієнтовно (бо через небезпеку та замінування не всі території обстежені, а обстріли тривають) у Дергачівській громаді пошкоджено 2280 будівель, у Циркунівській – 2000, у Липецькій – 1900, у Вільхівській – 1385, у Роганській – 565, у Малоданилівській – 926 будівель.
Відносно «тихі» громади також постраждали від обстрілів. 343 будівлі розбито у Мереф’янській, 233 – у Височанській, 203 – у Пісочинській, 162 – у Люботинській ТГ. Але ці громади дуже швидко почали допомагати тим, які були під окупацією.
– Вони допомагали і харчами, і транспортом. Пісочин ділився з усіма, Солоницівка, Мерефа. Коли ми з обласною військовою адміністрацією налагодили систематичне постачання, а транспорту не було, тож ці громади його надавали. І до того, що треба було відвезти, ще щось своє додавали для Рогані, Вільхівки, Дергачів, – підкреслюють у Харківській РВА.
«Тихі» громади забезпечували військових
Відносно спокійні громади району взяли на себе обов’язок допомагати ЗСУ та внутрішньо переміщеним особам. Працювали всі, дуже багато корисного зробили та продовжують робити працівники освіти.
У Мереф’янській громаді вчителі готували їжу та плели сітки.
У Височанській – вчителі, діти та батьки підтримують військових і поранених у шпиталі: передають необхідні речі, продукти, ліки, засоби гігієни. Також вони готують обіди та печуть пиріжки на передову. Керівник гуртків центру позашкільної освіти «Джерело» Галина Литвинова з перших днів війни організувала у Високому плетіння маскувальних сіток. Постійно проводить збір необхідних речей для військових.
Вчитель покотилівського ліцею «Промінь» Олена Бєлік як волонтер допомагає переселенцям, збирає речі та продукти. Сама готує їжу для ЗСУ та передає військовим. Електромонтер цього ліцею Володимир Лимар відвозить одяг і продукти військовим у гарячі точки та в лікарні Ізюма й Куп’янська, а також налагодив виготовлення для ЗСУ щупів для пошуку мін.
Вчителька ліцею Тетяна Андрюхіна з Пісочинської громади працює з волонтерами, які доставляють необхідне жителям Харківської та Донецької областей. Вчителька ліцею «Джерело» Тамара Григорова організувала доставляння продуктів в укриття мікрорайону «Надія», допомагає людям похилого віку. З початку навчального року її вихованці ставали переможцями всеукраїнських конкурсів «Захисники та захисниці України», «Мова моєї країни».
Вчителька ліцею № 3 Солоницівської громади Олена Горбуліна з 24 лютого до кінця навчального року без жодного вихідного працювала на шкільній кухні – готувала їжу для військових і незахищених верств населення. Вчителі Подвірського ліцею з перших днів війни випікали хліб для односельців.
Що стосується ВПО, то багато їх прийняли у себе Південноміська, Мереф’янська, Височанська, Безлюдівська, Нововодолазька та інші громади. 92 725 внутрішньо переміщених осіб складають зараз третину населення Харківського району, з них 11 529 – діти.
Всі переселенці отримують належні виплати та різну допомогу, їм забезпечено медичне обслуговування. Навантаження на медичні заклади збільшилось, але лікарні продовжують працювати та обслуговувати населення. У Нововодолазькій центральній лікарні навіть відкрилося оновлене ортопедично-травматологічне відділення.
Плани ніхто не відміняв
Зараз багато людей повертається додому, навіть у небезпечні населені пункти, якщо вціліла домівка та є світло, газ. Тому є велика потреба в будівельних матеріалах для відновлення розбитого житла.
– Це видно навіть по тому, як змінюється допомога волонтерів, громадських організацій і благодійних фондів. На початку війни возили продукти, бо їх не було: підприємці не працювали, все стало. Волонтери швидко зорієнтувалися й почали завозити продукти та ліки, хоча діставатися до віддалених населених пунктів, та ще й на окупованій території, було дуже важко. Зараз потрібні будівельні матеріали, люди повертаються, треба відновлювати житло. Техніка потрібна, бо там, де були окупанти, все пограбовано та розбито. Немає навіть сміттєвозів або тракторів, – розповів Володимир Усов.
допомога громадам
Війна зруйнувала людям багато планів, лишила багатьох перспектив. Але, як кажуть у військовій адміністрації, плани розвитку Харківського району ніхто не відміняв. Як тільки з’явиться можливість, їх будуть реалізовувати. Скажімо, у Пісочинській громаді ніхто не відмовляється від побудови басейну, що вже був закладений, у Люботинській – від фізкультурно-оздоровчого комплексу, який мали відкрити наприкінці минулого року. Як тільки дозволить ситуація, роботи триватимуть.
У 2022 році в Циркунівській та Вільхівській громадах повинні були побудувати два центри безпеки (єдина територія, де розташовані пожежна охорона, поліція та швидка допомога). У Височанській громаді також розроблятимуть подібний проєкт.
Ще один напрям, який зробила надто актуальним війна, – це створення пожежної охорони в кожній громаді. Не державної (їх у Харківському районі зараз чотири), а саме місцевих пунктів. У Рогані місцеві жителі, не професіонали, організувалися та під обстрілами гасили пожежі, витягували людей з-під завалів, виконували іншу роботу. Вони тісно працюють з ДСНС, але це не державна служба.
Аграрії тримають свій фронт
Бізнес у Харківському районі війна підкосила. Але багато підприємців, які виїхали, продовжують підтримувати свої громади, деякі вже почали відновлювати виробництво вдома. Такий приклад є, приміром, у деокупованих Циркунах.
У звільнених Роганській та Вільхівській громадах почав працювати приватний бізнес, там відкриваються магазини. Часткове відновлення є в Дергачівській, Малоданилівській і Циркунівській громадах.
Із 114 сільськогосподарських підприємств у районі працює половина. Відновили свою роботу 10 підприємств. Усі – у відносно спокійних громадах, бо в деокупованих ворог знищив або вивів з ладу приміщення та техніку.
Складна ситуація і з безпекою: обстеження та розмінування потребують близько 40 відсотків території району, з них майже 57 тисяч га – землі сільськогосподарського призначення. Але аграрії району збирали врожай минулого року, і сіятимуть навесні.
– Усі громади, які не були під окупацією, відпрацювали посівну та збирання врожаю в повному обсязі, тісно співпрацюючи з військовими. Працювати на полях зараз небезпечно через численні «предмети», які залишив ворог. Тож весняний комплекс робіт розпочнеться всюди, крім деокупованих громад, – розповіли в районній військовій адміністрації.
Одружувалися в Пісочині та Мерефі
Люди завжди вірять у краще. Найпереконливіший доказ цього – пари, які навесні та влітку приходили до Харківської районної військової адміністрації з проханням допомогти їм одружитися. Перша прийшла на початку березня, приблизно за тиждень після початку війни.
– Ситуація була дуже дивна, ви ж пам’ятаєте, як люди тоді почувалися. Багато хто ще не зрозумів навіть, що відбувається. І ось зателефонували мені з Харкова, кажуть, що пара хоче одружитися, а нічого не працює, реєстри всі закриті. Чоловік – військовий. Вийшли на мене. Телефоную в Пісочин, питаю, чи працює у них РАЦС. Пара поїхала туди розписуватися – так завдяки Пісочинській громаді це питання розв’язали. Потім тих, хто хотів одружитися, я направляв у Пісочин або Мерефу, бо вже знав, що з цим робити, – розповів перший заступник начальника Харківської районної військової адміністрації Володимир Усов.
…Таке воно, життя. Триває попри все, і війна йому завадити не може.
відновлення
Нагадаємо, що У Харківському районі можна отримати адмінпослуги у трьох громадах. Також у районі пошкоджено 30 об’єктів теплопостачання.
Автор:
Віта Яковлева