Вільхівка та навколишні села долають наслідки російської окупації

Вільхівська громада Харківської області долає наслідки окупації та поступово відновлює житло й критичну інфраструктуру. Місцеві все частіше повертаються до рідних домівок, а влада намагається зробити все можливе, щоб забезпечити їх усім необхідним для комфортного життя.
Пошкоджені вікна замінюють

Вільхівська громада була окупованою з перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну. Збройні Сили України звільнили Вільхівку та навколишні населені пункти ще навесні, однак громада продовжила потерпати від російських обстрілів і отримала змогу відновлюватися тільки після звільнення інших громад на півночі Харківщини.

Наразі в громаді не припиняються роботи з відновлення житлового фонду і критичної інфраструктури, що постраждали в результаті окупації та бойових дій: основні комунікації вже відновлені.

За словами начальника Вільхівської сільської військової адміністрації Олександра Шмиголя, завдяки виділенню коштів від обласної адміністрації вдалося замінити людям майже півтори тисячі вікон по всій громаді. Ще близько 500 у процесі встановлення.

У селі Вільхівка відновлюють вікна у пошкоджених будинках після окупації.– Якщо не враховувати заклади освіти, які майже всі зруйновані або пошкоджені, то можна сказати, що ми цілком вийшли з кризової ситуації. Газ є, транспорт, пошта та магазини працюють, електроенергія вимикається за графіками, – розповідає начальник Вільхівської військової адміністрації.

Найбільша проблема, яка наразі стосується всієї громади, як і у багатьох інших, – це світло. Від електроенергії залежить не тільки комфорт мешканців, але й критична інфраструктура. Так, наприклад, без світла не будуть працювати котельні та можуть бути перебої з водопостачанням.
Зі світлом, але без води

Як зазначає Олександр Шмиголь, Вільхівська громада дуже неоднорідна після деокупації, оскільки частина населених пунктів могла стабільно відновлюватися, а інша частина щоденно потерпала від російських обстрілів.

Одним із сіл, в якому можна було ремонтувати домівки, комунікаційні мережі та іншу інфраструктуру, була Мала Рогань. Це село ЗСУ звільнили найпершим у громаді ще у березні, й мешканці та комунальники мали можливість за весну та літо майже повністю подолати наслідки бойових дій.Однак на півночі громади є селище Кутузівка, і там ситуація протилежна навіть зараз. Кутузівку Збройні Сили звільнили від окупантів наприкінці квітня, однак з того часу селище опинилося під постійними обстрілами аж до жовтня, допоки українські захисники остаточно не звільнили Циркунівську, Липецьку та Вовчанську громади та не посунули ворога за межі державного кордону на півночі Харківської області. Лише після цього селище перестали обстрілювати.

– За цей час ми побачили дві різні Кутузівки. Перша, коли її звільнили, була майже ціла. Друга – через деякий час після звільнення. Із селищем було те ж саме, що зараз росіяни роблять з Херсоном. Щоденно протягом понад три місяці туди прилітали снаряди. І ми нічого не могли відновлювати, бо як можна щось ремонтувати, якщо ти розумієш, що завтра знову прилетить і зруйнує все, що відбудували, – розповідає Олександр Шмиголь.

Селище останнім у громаді було підключене до електромережі, а воду до Кутузівки провести не можуть навіть зараз, бо через руйнування багатоповерхових та приватних будинків там живе дуже мало людей. За словами начальника сільської військової адміністрації, якщо дати воду зараз, то вона просто перемерзне в трубах.

Проте відновлення Кутузівки, як і всієї громади, не припиняється. Наразі військова адміністрація сконцентрована на ремонті дахів та заміні вікон у житлових будинках.Жителі повертаються до громади

На початку повномасштабного вторгнення мало людей змогли виїхати з Вільхівської громади, адже окупаційні війська встановили поблизу Вільхівки та навколишніх населених пунктів блокпости і здебільшого не пропускали людей на підконтрольну Україні територію. Більшість місцевих жителів змогли виїхати тільки після звільнення територій, допоки на них ішли активні бойові дії.

За словами Олександра Шмиголя, як тільки до Малої Рогані відновили постачання газу – люди все частіше повертаються до громади. Ще більше мешканців приїхало до деокупованого села, коли енергетики відремонтували електромережі.

– Люди хочуть додому, і чим тихіше стає, тим більше людей повертається, бо своя оселя краща, ніж будь-яка інша. Багато мешканців, як тільки приїхали, все літо прибирали територію, розбирали завали, відбудовували, ремонтували, готували своє житло до зими, – каже очільник громади.

І хоча в Кутузівці наразі найменша кількість людей, ніж станом на 24 лютого, однак після під’єднання селища до електромережі там простежується така сама закономірність – люди повільно, але вертаються додому.

Основним маркером безпеки громади начальник військової адміністрації називає те, що повертається дуже багато місцевих жителів з дітьми. Уже понад 400 дітей батьки перевезли до Вільхівської ТГ. Для порівняння, до повномасштабного російського вторгнення в громаді жило близько 800 дітей.
Хто отримує безкоштовні дрова

Вільхівська ТГ, як й інші громади Харківської області, отримала субвенцію від держави та активно займається наданням безкоштовних дров для опалення місцевим мешканцям. За словами Олександра Шмиголя, адміністрація громади також додатково виділила кошти з місцевого бюджету, щоб забезпечити деревиною якомога більше людей, які цього потребують.

– Спочатку прибігали за дровами всі, навіть ті, у кого ніколи не було пічного опалення. Побачили по телебаченню, що дають дрова, тож подумали, що треба брати, бо невідомо які обставини можуть бути далі. Пізніше ми людям чітко розтлумачили, хто має право на безкоштовну деревину та за яких обставин, – зазначає очільник громади.

Згідно з розпорядженням начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, дрова для опалення першочергово мають отримати найбільш незахищені верстви населення, в яких немає ніякого іншого виду опалення, крім пічного. Тобто, якщо в домоволодінні є, наприклад, газовий котел, то для тих, хто мешкає у цьому будинку, безкоштовна деревина для опалення не передбачена, оскільки є газове опалення, яке функціонує майже на всій території громади.

Поблизу Вільхівки є декілька сіл, які ніколи не були газифіковані. Це, наприклад, невеликі села Радгоспне та Коропи. В них проживають люди з інвалідністю, самотні пенсіонери, малозабезпечені родини, які конче потребують допомоги, щоб пережити цю зиму в теплі.

– З певних причин газові мережі в ці населені пункти не протягнули. Хоча зараз газифікація для них не дуже актуальна, бо газ коштував стільки, що люди навіть у газифікованих селах самі переходили на альтернативні види опалення. Тому ці хутори ми забезпечили дровами першочергово. Привезли прямо до подвір’я, – розповідає начальник сільської військової адміністрації.

Безкоштовна деревина також призначена для мешканців газифікованих населених пунктів, в яких у будинку є тільки пічне опалення.

– У нас є випадки, коли родині в газифікованому селі відрізали газ за несплату боргу через скрутне фінансове становище. Зараз прийшла війна, й можливості опалювати домівку немає. У такому разі це домоволодіння підпадає під критерії надання деревини і обов’язково її отримає, – пояснює Олександр Шмиголь.

Також адміністрація Вільхівської громади додала до переліку осіб, які мають право на отримання дров, ще й родини військовослужбовців, незалежно від того, чи підпадають вони під інші критерії.

У рамках програми планують надати безкоштовні дрова всього для 140 родин Вільхівської громади. Наразі робота активно триває, уже майже половина будинків отримала засоби для опалення осель. До кінця року громада має надати деревину тим, хто залишився у переліку.

Нагадаємо, у селі Вільхівка ремонтні бригади почали відновлювати міст через Вільхівське водосховище, який під час окупації підірвали російські війська. Також контррозвідка Служби безпеки України викрила зрадника, який надавав російським військовим будівельну техніку для фортифікацій та пускав у свій будинок у Вільхівській громаді Харківської області.

Автор: Олександр Манченко https://www.slk.kh.ua