Цифри і факти
     ДЮСШ в Ізюмі було засновано на підставі рішення Ізюмського міськвиконкому від 7 червня 1960 року № 3/164.
     Очолює дитячо- юнацьку спортивну школу з 2005 року Людмила Олександрівна Толстун, за фахом вчитель фізичної культури. Вона має вищу освіту та першу кваліфікаційну категорію.
      У 2010-2011 навчальному році в закладі навчається 476 учнів. До навчання також залучено дітей соціально-пільгового контингенту.
      ДЮСШ працює за спортивно - оздоровчим напрямом на відділеннях з баскетболу, волейболу, легкої атлетики, футболу.
       Учні ДЮСШ навчаються у 24 групах початкової підготовки та 10 групах попередньої базової підготовки. Навчально-тренувальні заняття проводяться у спортзалі ДЮСШ, а також на базах шкіл та коледжів міста.
       Заклад має власну спортивну споруду площею у 847,1 кв.м. Тут проведено капремонт даху, встановлено нові металопластикові вікна. До початку цього навчального року зроблено поточний ремонт приміщень спортзалу.
       У закладі працює 12 тренерів –викладачів. Всі з вищою освітою. Тренер - викладач з баскетболу Р.В.Скрипник має вищу кваліфікаційну категорію, перша у двох тренерів-викладачів, друга ж - у восьми і категорію спеціаліст присвоєно одному тренеру – викладачу.
       Педколектив працює над проблемою удосконалення системи методичної роботи з педагогічними працівниками на основі компетентного підходу до учнів з метою підвищення якості навчально-виховного процесу.
      Свого часу Ізюмську ДЮСШ очолювали Микола Андрійович Слабун, Валентин Віталійович Ярцев, Валерій Лаврентійович Побєдінський, Ігор Мойсейович Шполянський, Олександр Іванович Шкода.

   В.В.Ярцев:
    -У складі тренерів працював з першого дня відкриття ДЮСШ. А сталося це у липні 1960 року. Змінивши М.А.Слабуна, з 1962 року по 1979 рік довелося бути директором цього навчально-спортивного закладу. Пережив багато і хорошого, і поганого. Пам’ятаю, як будували нове приміщення школи, як допомагали в цій справі завідуючі міськвно Фаїна Яківна Сизова, а потім Михайло Григорович Семотюк. З останнім довелось працювати 15 років. Так, будівництво тривало довго. Адже за тих часів навіть за наявності коштів не було необхідних будматеріалів, з’являлись матеріали – не було грошей. 
    Коли починали працювати, спортзалів у місті практично не було: їх мали лише колективи СШ-12, ДСТ “Спартак” по вул. Гоголя, СШ-4 ( там, до речі, був пристосований клас) та ПК імені Кірова. Ось так і проводили тренування. З часом спортзали з’явились у школах №№ 1, 2, 4, 10, 11. Стало набагато легше, але свого власного спорткомплексу не було. Це і спонукало до його будівництва.
     Вже не можу пригадати, скільки місць довелося змінити за 17 років моєї роботи в ДЮСШ. Був офіс у приміщенні ДСТ “Спартак” (де зараз управління праці і соцзахисту), мали кімнатки у школах №№ 1, 2, 4, навіть мешкали на веранді в редакції газети “Радянське життя”. Чесно скажу, що важко було. Але проводили масові спортивні змагання. Особливо взимку на старт виходило по тисячі і більше дітлахів. І лижі для них знаходили, і лижне спорядження. На демонстрації 1-го травня і 7-го листопада виставляли колону спортсменів по 400 чоловік. Всі були одягнені у спортивну форму. А все тому, що фізичній культурі надавалась належна увага з боку влади. На жаль, сьогодні такого не побачиш.
    Пригадую, як організовували літнє дозвілля юних спортсменів. Щороку до ста дітей відпочивали у спорттаборах на берегах Червонооскільського водосховища та Сіверського Дінця, у Бердянську, організовували туристичні поїздки юних спортсменів по Україні.
   Багато чого можна пригадати. То були найкращі роки мого життя, бо, як сказав в одній статті про мене журналіст В.С.Кузьмін, “Без цього він не може”. Так, без спорту я дійсно не міг і не можу.
   В.Л.Побєдінський:
   - Я змінив на посту директора ДЮСШ В.В.Ярцева у листопаді 1979 року. Його призначили тоді заступником директора ПТУ№ 24, а з часом СПТУ-61. Якраз на мою долю припали часи завершення довгобуду, тобто спортзалу ДЮСШ. І тут слід відзначити той факт, що Валентин Віталійович, вже працюючи директором СПТУ-61, допомагав на будівництві транспортом, людьми.
    За часи моєї роботи директором ДЮСШ сталася реорганізація. Нас зробили ДЮФП, що означало розширення форм охоплення спортивною роботою усього молодого населення міста, залучення до спорту сільської молоді. Тож довелося організовувати спортивні групи з легкої атлетики і футболу у Кам’янці, Червоному Осколі, Боровій. Тоді у нас займалися спортом більше 1100 дітлахів. Згодом знову стали ДЮСШ і за підсумками роботи посіли перше місце по Ізюму, отримали грамоту і кубок, тобто продовжили славні традиції ізюмських спортсменів. Так і пропрацював я директором цього закладу 17 років.
    І.М.Шполянський:
    - У 1997 році мені довелося змінити на посту директора ДЮСШ Валерія Лаврентійовича і очолити колектив тренерів та вихованців до 2002 року. Колектив викладачів-тренерів практично не змінився, добавились лише кілька молодих спеціалістів, котрі продовжували славні традиції ветеранів. Працювали уже в новому приміщенні. Взагалі, у ДЮСШ я з 1980 року був тренером з баскетболу. Ще раз підкреслю, що робили все, щоб не підвести ветеранів, щоб тримати марку високих спортивних досягнень. Безумовно, з боку влади, на жаль, не було вже такої уваги до розвитку молодіжного спорту, та ми шукали вихід і організовували змагання та перемагали.
   О.І.Шкода:
   - На мою долю припали найтяжчі роки роботи. Директором ДЮСШ довелось бути з 2002 по 2005 роки, змінивши Ігоря Мойсейовича. Фінансування майже не було. Довелось піти на скорочення штатів: звільнили чотирьох допоміжних працівників та штат тренерів зменшити з 16 до 12-ти. На балансі у нас тоді було два великих спортзали, по Замостянській, 31 та по в’їзду Ювілейному, 1. Грошей на ремонт практично не виділяли. Викручувалися за рахунок мізерних бюджетних грошей та спонсорської допомоги. Вистачало грошей лише на те, щоб підтримувати в більш-менш належному стані спортзал ДЮСШ по Замостянській, 31.
     Тож у 2004 році райСЕС закрила спорткомплекс “Локомотив” і заборонила проводити там заняття. На капітальний ремонт потрібні були кошти. Підтримки від міськвно та міськради не отримали. Довелось передати цю споруду міському управлінню по спорту і туризму. Тепер той спорткомплекс довели , нарешті, до необхідних стандартів і я радий, що незабаром він почне працювати.
    Приємно констатувати, що більшість викладачів фізкультури у школах міста – це наші вихованці колишні. Та й в самій ДЮСШ вони є. Ну, а традиції, котрі було закладено в далекі шістдесяті роки продовжує плеяда спортсменів вже третього покоління наших випускників. Серед них - Руслан Скрипник, Дмитро Чуканов, Олександр Пивовар та інші. І це приємно усвідомлювати.
   Л.О.Товстун:
    - Ось уже п’ять років я очолюю Ізюмську ДЮСШ. До того, що розповіли мої попередники, можу добавити, що за 50 років тут виховали потяг до спорту у майже п’ятдесяти тясяч юнаків і дівчат. Уявляєте - це ж майже все населення міста Ізюма.
    За 50 років в ДЮСШ на відділенні баскетболу підготовлено два майстри спорту. Це - В’ячеслав Асєєв та Ірина Мехедько. Є кандидат у майстри спорту - Юрій Козлов. На відділення легкої атлетики навчались відомі на Слобожанщині та в Україні спортсмени: чемпіон Всесоюзної спартакіади школярів у потрійному стрибку Юрій Свистунов, майстер спорту з легкої атлетики, чемпіон України в метанні спису Володимир Хорун, кандидати у майстри спорту з легкої атлетики Олександр Хижняк, Станіслав Чурилін, Ігор Помазан, Юрій Сиров, Олена Дворак.
     Приємно констатувати, що призерами юнацьких чемпіонатів України з легкої атлетики свого часу ставали Юрій Сиров, Олена Дворак, Анастасія Бородавка, Олександр Болібок, Віталій Колганов, Юлія Веретельнікова.
    Щорічно вихованці ДЮСШ беруть участь у міських, обласних, Всеукраїнських змаганнях. Лише за минулий навчальний рік наші вихованці мали хороші досягнення. Так, у юнацькій першості Харківської області з легкої атлетики команда ДЮСШ зайняла друге місце серед 19 команд-учасниць, а Олексій Славгородський став дворазовим чемпіоном Харківської області з бігу на 60 і 200 метрів. Призерами обласних змагань з легкої атлетики також стали Аліна Могилевська, Микола Врозинський, Руслан Лоладзе, Валерій Алфьоров.Наші вихованці зайняли перші місця в обласних змаганнях з легкоатлетичного чотириборства та “Старти надій”, брали участь у Всеукраїнських змаганнях “Старти надій”, які відбулися влітку в Артеці.
    А ось юнацька команда з нашої ДЮСШ 1997-1998 років народження в чемпіонаті Харківської області з баскетболу зайняла друге місце, брала участь у змаганнях Всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги і посіла сьоме місце.
    Як бачите, нам є чим пишатися. Безумовно, не зупинятимемося на досягнутому, а прямуватимемо до нових спортивних перемог під олімпійським девізом : “Подолай себе, повір у себе і рухайся вперед”,
Розмовляв В.Полєхін.
На знімку: ( зліва направо) О.І.Шкода, І.М.Шполянський, Л.О.Толстун, В.Л.Побєдінський, В.В.Ярцев.