Шановні ізюмчани! 
Компанія «Шелл» вітає Вас та дякує Вам за запитання, що надійшли до редакції газети під час «гарячої лінії» 25 лютого 2014 року стосовно нашої діяльності.
На Ваші запитання відповідають спеціалісти «Шелл».
– Під час Вашої діяльності накопичуються відходи. Як їх будуть утилізувати? Чи є на це договори?
ДаліШановні ізюмчани!
Компанія «Шелл» вітає Вас та дякує Вам за запитання, що надійшли до редакції газети під час «гарячої лінії» 25 лютого 2014 року стосовно нашої діяльності.
На Ваші запитання відповідають спеціалісти «Шелл».
– Під час Вашої діяльності накопичуються відходи. Як їх будуть утилізувати? Чи є на це договори?
Олена Рачковська, інженер «Шелл» з охорони навколишнього середовища: Якщо під відходами мається на увазі буровий шлам, то існує кілька шляхів його утилізації. Згідно з чинним законодавством України дозволяється розміщувати буровий шлам, який є, власне, вибуреним із свердловини ґрунтом, прямо на майданчику, якщо ці відходи є безпечними (як побутові відходи). Такий спосіб використовується майже на всіх українських бурових, він є безпечним та погоджується відповідними екологічними інстанціями. Проте ми розглядаємо й інший спосіб утилізації вибуреної породи, а саме вивезення шламу на полігони для розміщення таких відходів. Вимоги до полігонів теж існують, це не має бути просто обнесена парканом територія, куди звозять сміття. Для прикладу можемо взяти нашу діяльність на існуючих свердловинах, що не мають відношення до Юзівського проекту. Компанія «Шелл» отримала всі необхідні дозволи на поводження з відходами, як у минулому році, так і на 2014 рік. Наразі паралельно йдуть процеси перевірки існуючих полігонів на відповідність стандартам «Шелл» і аналіз бурового шламу дослідницькими інститутами України, від яких і будуть отримані рекомендації щодо подальшої утилізації. Звичайно, для розміщення відходів на полігонах будуть укладені відповідні договори. Крім того, розміщення відходів буде належним чином оплачено.
– Куди буде зливатися вода після використання у свердловинах? Як очищуватиметься?
Олена Рачковська, інженер «Шелл» з охорони навколишнього середовища: Існує декілька способів поводження з відпрацьованою водою. Ми приймаємо рішення під кожен окремий проект. Для прикладу давайте розглянемо свердловину Біляївська­400 у Первомайському районі Харківщини, яку ми завершили бурити у 2013 році. Ми повторно використали рідину, яку отримали після використання на свердловині Біляївська­400, для буріння нашої наступної свердловини Ново­Мечебилівська­100. Якщо у подальшому не буде потреби у повторному використанні вже вживаних рідин, вони можуть бути очищені безпосередньо на буровому майданчику до стану, якого вимагають комунальні очисні споруди, та утилізовані на комунальних водоочисних підприємствах. На цій стадії очищена рідина є просто солоною водою з незначною кількістю безпечних хімічних речовин. Важливо зрозуміти, що просто зливати відпрацьовану воду у навколишнє середовище компанія «Шелл» не буде.
– Чи є на території Ізюмщини руди, що мають радіоактивні речовини, та на якій глибині вони залягають?
Валентина Гекова, спеціаліст «Шелл» по зв’язках з громадами: Під час різноманітних зустрічей нашої компанії з жителями Ізюмського району нам повідомляли про те, що на території району за радянських часів велись пошуки уранових родовищ. Нагадаємо, що компанія «Шелл» займається розвідкою та розробкою вуглеводнів, тобто природного газу та нафти. Уран до вуглеводнів не належить. Видобутком урану ми не займаємося та не займатимемося. За інформацією щодо розташування та глибини залягання таких речовин необхідно звертатися до відповідних державних органів та науково­дослідницьких інститутів України. Ми, в свою чергу, збираємо таку інформацію в рамках проведення комплексної оцінки базового стану навколишнього середовища Юзівської ділянки.
– Хто надає інформацію про те, як будуть утилізувати радіоактивні речовини?
Валентин Локтєв, геолог «Шелл»: В процесі буріння свердловин на Юзівській ділянці утворен­ня радіоактивних відходів не перед­бачається. По­перше, це від­слідковується на етапі вибору місця бу­рін­ня свердловини. Геологи вивчають дані геологічних досліджень та мають гарне уявлення про породи, через які буде вестись буріння. Також ведеться постійний моніторинг вибуреної породи під час бурових робіт. Це нормальна практика безпечного ведення бурової діяльності. Дані отримуються в реальному часі спеціальними геофізичними пристроями. Для прикладу, на наших двох свердловинах на Харківщині до початку робіт Харківська обласна СЕС провела дослідження на ділянках і дала висновок, що гамма­випромінювання не перевищує встановлених рівнів. Під час буріння не було зафіксовано перевищення показників радіоактивності. Додатково, фахівцями сертифікованої лабораторії науково­дослідного інституту проводяться дослідження щодо санітарно­гігієнічної, радіо­логічної оцінки та встановлення класу небезпеки відходів, які утворюються під час буріння свердловини, з наданням рекомендацій щодо подальшого поводження з цими відходами.
– Чому не ведеться постійний радіологічний контроль на Ново­Мечебилівській свердловині? Хто в такому разі знає рівень випромінювання під час виконання робіт компанією? Хто гарантує стабільність ситуації?
Станіслав Лундяк, інженер з буріння «Шелл»: У Вас невірна інформація. На свердловині Ново­Мечебилівська­100 за допомогою геофізичних приладів постійно знімалися показники радіаційної активності під час бурових робіт. Показники гамма­випромінювання знімались до початку робіт Харківською обласною СЕС, а потім – спеціалізованими підрядниками протягом всього циклу буріння. Жодних радіоактивних аномалій виявлено не було. Ці дані також направляються в Державну службу геології та надр України.
– Чи є угода компанії «Шелл» із громадами Біляївки та Ново­Мечебилівки щодо ведення там робіт?
Валентина Гекова, спеціаліст «Шелл» по зв’язках з громадами: Про­токоли громадських слухань, на яких із громадами сільрад обговорювалися питання ведення компанією діяльності на їх території, знаходяться у сільських радах та розміщені на офіційному сайті компанії «Шелл». Також, звичайно, підписано відповідні угоди із землевласником полів, на яких розміщено майданчик та свердловину Біляївська­400, та землекористувачем щодо Ново­Мечебилівської­100. Всі роботи ведуться у відповідності до вимог українського законодавства.
– Хто робить хімічний «коктейль» для гідророзриву пластів? Яка саме організація цим займається?
Станіслав Лундяк, інженер з буріння «Шелл»: По­перше, це не «коктейль», а рідина, що в основному складається зі звичайної води та пропанту. Компанія «Шелл» залучає спеціалізовані підрядні організації для тестування свердловини та проведення гідророзриву. Всі роботи, включаючи визначення складу рідини для гідророзриву, приготування розчину та проведення робіт, контролюються спеціалістами «Шелл» і проводяться у суворій відповідності до стандартів компанії.
– Чи можна отримати хімічний аналіз взаємодії хімічних реагентів суміші, що використовується для гідророзриву?
Валентина Гекова, спеціаліст «Шелл» по зв’язках з громадами: На офіційному сайті компанії «Шелл» в Україні можна знайти перелік речовин, що використовуються для проведення гідророзриву, опис процесу та інформацію про те, яким є розчин після того, як він виходить на поверхню. Вся ця інформація міститься в Оцінці впливу на навколишнє середовище (ОВНС). ОВНС пройшов як всі необхідні погодження державних контролюючих органів, так і незалежні наукову і громадську експертизи.
– Якщо землевласник відмовляється продавати свою ділянку, то чи буде компанія звертатися за допомогою до місцевих органів влади, аби вони впливали на цей процес?
Валентина Гекова, спеціаліст «Шелл» по зв’язках з громадами: Ком­­панії «Шелл» не потрібно викупо­вувати чиїсь землі. Наразі щодо всіх земель, які використовуються для проведення наших робіт – 6,6 ГА у Первомайському районі і 6,6 ГА – у Близнюківському, – укладено договори оренди, відповідно до яких землевласник і землекористувач отримують компенсацію за використання їх земель. Розмір компенсації погоджується в процесі переговорів та встановлюється за згодою обох сторін. І в компанії «Шелл» не було наміру притягати до переговорів щодо приватної власності органи влади будь­якого рівня.
– Чи ви знаєте, що громада Ізюмщини проти видобутку сланцевого газу методом гідророзриву? Чи є у Вас документи з печатями, які підтверджують і дозволяють виконувати ці роботи?
Валентина Гекова, спеціаліст «Шелл» по зв’язках з громадами: Головним документом щодо проведення робіт із розвідки та видобутку вуглеводнів на Юзівській ділянці є угода про розподіл продукції, укладена між інвесторами та Державою Україна. На цих документах є всі необхідні підписи і печатки. Водночас, існування цієї угоди не звільняє компанію від необхідності слідувати всім існуючим законодавчим нормам, що регулюють нафтогазову діяльність, положенням Земельного кодексу тощо. Наприклад, для проведення робіт із геофізичних досліджень необхідно отримати згоду власників або користувачів ділянок землі, по яких проходитимуть лінії досліджень, з ними укладається договори щодо проведення робіт та компенсацій за проїзд техніки. Якщо ж на території району за результатами геофізичної розвідки будуть визначені місця, на яких можливим буде проведення буріння, будуть проводитись інформаційні збори, громадські слухання, які, власне, й визначатимуть кількість людей, які «за» або «проти» проведення робіт на конкретній території. Із власниками або користувачами землі, на яких може бути розміщено буровий майданчик, укладатимуться відповідні договори оренди і сплачуватимуться відповідні суми компенсації. Також необхідне рішення сільської ради щодо погодження розміщення бурової на території сільради. Без здійснення цих юридичних дій жодні роботи не проводитимуться.
– Які роботи планує провести на території Ізюмського району компанія «Shell» цього року? Чи є на це дозвіл громади?
Валентина Гекова, спеціаліст «Шелл» по зв’язках з громадами: Цього року на території Ізюмського району планується проводити роботи із геофізичної розвідки. Для проведення геофізичної розвідки не проводиться буріння, не використовується технологія гідророзриву, не здійс­нюються вибухові роботи. Це стан­дартні наукові дослідження, спрямовані на вивчення будови верхніх шарів Землі та пошуків і розвідки корисних копалин. Сам процес займає небагато часу – приблизно 4­5 днів на території, що знаходиться в адміністративних межах однієї сільради. До проведення таких робіт отримується погодження землевласників або землекористувачів з укладанням відповідних договорів та сплати компенсації.
– Які економічні експертизи вже зроблено? Яка собівартість повного циклу робіт? Якщо це є, то будь ласка, надайте і нам розрахунки спеціалістів з підписами та мокрими печатками.
Валентина Гекова, спеціаліст «Шелл» по зв’язках з громадами: На теперішньому етапі діяльності на Юзівській ділянці проводиться екологічна експертиза, ведеть­ся підготовка до геофізичних роз­відувальних робіт, виявляється наявність існуючих комунікацій, трубопроводів, очисних споруд, під’їзних шляхів тощо. Місця пошуково­розвідувального буріння можливо остаточно визначити після закінчення цих робіт. Ми знаходимось на початковому, підготовчому етапі. І вартість пошуково­розвідувального буріння зараз ще не визначено. Собівартість продукції, якщо грубо, визначається витратами на виробництво, включаючи витрати на сировину, матеріали, енергію, амортизацію обладнання, оплату праці, обслуговування виробничого процесу тощо. І для її визначення необхідно розуміти, щонайменш, вартість пошуково­розвідувальних свердловин, які допоможуть, у свою чергу, зрозуміти вартість пілотного розвідувального проекту, і лише через кілька років можна буде замислюватись над вартістю промислового видобутку газу на Юзівській ділянці та щодо економічної доцільності такого видобутку, якщо він взагалі буде. Адже розвідка для того й проводиться, щоб визначити, чи є на ділянці газ у достатній для комерційного проекту кількості.
www.shell.ua/gas.