Дергачівська громада з першого дня повномасштабного вторгнення опинилася в зоні запеклих бойових дій. Унаслідок цього Дергачівщина є однією з найбільш замінованих громад Харківської області, декілька населених пунктів зруйновані майже на 90 %, а в деяких селах та селищах більше не живе жодної людини.

Населені пункти без людей
Прикордонна Дергачівська громада є однією з тих, що з першого дня повномасштабного російського вторгнення зазнала всіх жахів війни. Близько 45 % території громади були окуповані. Росіяни повністю зайняли Козачолопанський, Проходівський, Токарівський старостинські округи, а також села Цупівка та Шаповалівка Прудянського старостату. Росіяни встановили там свою «адміністрацію».

Водночас велика кількість населених пунктів, аж до міста Дергачі, вважалася «сірою зоною», тобто саме тут у громаді тривали найзапекліші бої. Наприкінці квітня минулого року росіян вибили з Руської Лозової, після цього розпочалося звільнення Дергачівщини.

У Дергачівській громаді налічується 38 населених пунктів, і кожен з них так чи інакше постраждав унаслідок бойових дій. Як зазначає начальник Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко, селище Прудянка, що перебувало безпосередньо на лінії фронту, зруйновано приблизно на 90 %, практично в такому ж стані село Цупівка.

У деяких населених пунктах, як, наприклад, селище Питомник та село Нове, після активних зіткнень і постійних обстрілів наразі не проживає жодної людини. Такі ж населені пункти є в Токарівському старостинському окрузі, зокрема Дементіївка. У селі Кочубіївка того ж округу проживають максимум дві особи. Схожа ситуація у селі Гранів Козачолопанського старостату – там залишилося три людини.

До повномасштабного вторгнення у Дергачівській громаді було близько 45 000 жителів. Однак з початком бойових дій багато людей виїхало або опинилося в окупації. Найменша кількість мешканців на Дергачівщині була зафіксована у березні 2022 року і становила близько 6000 осіб. Більшість з них проживала у місті Дергачі та тих населених пунктах, куди міська рада могла доставити гуманітарну допомогу, тобто у «сіру зону» – Безруки, Слатине, Прудянку тощо.

Після остаточного звільнення громади 11 вересня 2022 року люди почали поступово повертатися, і наразі ТГ налічує близько 20 000 мешканців, з яких 80 %, тобто 16 000 осіб живуть у Дергачах. Конкретно в самому місті до 24 лютого проживало 18 000 людей.

– Наразі у місті маємо майже 90 % від довоєнної кількості населення. Хтось повернувся, також до Дергачів переїхали жителі зі зруйнованих населених пунктів, що розташовуються північніше. Завдяки цьому життя у місті відновилося, – говорить начальник Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко.

Обстріляний храм Святого Олександра Невського в селі Цупівка Дергачівської громади

Дергачі живуть
У Дергачах є все необхідне для мешканців усієї громади: працюють державні органи, зокрема Центр надання адміністративних послуг, РАЦС, відділ державної міграційної служби, міська рада, поліція, медичні заклади приймають пацієнтів, відкриті аптеки та магазини тощо. Є автобусне сполучення з обласним центром – містом Харків.

– У березні, завдяки перемовинам міської ради з перевізником «Фрегат», удалося домогтися збільшення кількості рейсів Харків – Дергачі. Відповідно зараз ходить більше автобусів, і це, безумовно, позитивно впливає на динаміку відновлення життя в громаді, – ділиться зі «Слобідським краєм» Вячеслав Задоренко.

Також у Дергачах з перших днів вторгнення продовжує працювати гуманітарний штаб. Він відкритий з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 16:00 та у суботу з 8:00 до 14:00.Там людям надають різні консультаційні послуги, а також за наявності документів, що підтверджують право власності на будинок або прописку, виписують перепустки на найбільш небезпечні і зараз території.

– Люди можуть поїхати до родичів або подивитися, що сталося з їхніми будинками, та почати наводити там лад. Мешканці, які роками займалися веденням власного господарства, не можуть від цього відмовитися. Звичайно, що ми йдемо їм назустріч, бо намагаємося зрозуміти їхні проблеми, – каже начальник Дергачівської МВА.

Однак в інших частинах громади ситуація залишається складною, оскільки багато закладів соціальної, медичної та критичної інфраструктури постраждали. Усі заводи, що розташовувалися на Дергачівщині, навіть у самому місті, були або зруйновані внаслідок російських бомбардувань, або встигли вивезти своє обладнання і зараз працюють в інших регіонах України, і, як зазначає Вячеслав Задоренко, найближчим часом не збираються повертатися.

Зруйнований будинок культури в місті Дергачі Харківської області

Найбільш замінована громада
У більшості населених пунктів Проходівського, Прудянського і Токарівського старостатів досі не можуть відновити світло і газ, оскільки через бойові дії там суттєво пошкоджені високовольтні лінії та газові комунікації. Наразі їх неможливо відновити через великі площі замінованих територій. Енергетики та газівники не можуть відправити свою техніку в поля Дергачівської громади, через які пролягають мережі, тому що є великий ризик підриву людей.

– Це все створює проблеми, які неможливо розв’язати швидко, навіть за півроку після повної деокупації громади. По-перше, була проблема в зимовому періоді, коли розмінування великих площ узагалі неможливе, по-друге, дуже велика кількість мінувань. Харківська область одна з найбільш замінованих в Україні, і своєю чергою, Дергачівська громада одна з найбільш замінованих у Харківській області, – розповідає Вячеслав Задоренко.

Зважаючи на те, скільки на Харківщині замінованих територій, саперним бригадам ДСНС не вистачає фахівців. Однак 13 квітня стало відомо, що до розмінування Дергачівської громади залучать додаткові підрозділи.

– Одним з першочергових питань на деокупованих територіях є розмінування та повне відновлення ЛЕП. Жителі області мають бути забезпечені всім необхідним. Маємо чітке завдання від Президента щодо прискорення темпів розмінувань та повноцінного відновлення газо-, електро- і водопостачання. Питання тримаємо на постійному контролі й посилюємо проблемні ділянки додатковими розрахунками ДСНС, – зазначає начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Фермер оглядає трактор, який було пошкоджено внаслідок бойових дій

Взаємодопомога громад
Під час активних бойових дій Дергачівська громада отримувала дуже важливу та своєчасну підтримку від інших громад. Харківська, Солоницівська, Богодухівська, Зміївська, Нововодолазька, Пісочинська, Мереф’янська, Лозівська, Красноградська ТГ прийняли найбільшу кількість мешканців Дергачівської громади, які стали вимушеними переселенцями.

Лозівська та Пісочинська громади надавали гуманітарну допомогу жителям Дергачівщини в найбільш критичні часи. Зокрема, за сприяння Лозівського міського голови Сергія Зеленського в червні 2022 року Дергачівська ТГ отримала декілька тонн продовольчої допомоги у вигляді круп, курячого м’яса тощо.

– Також варто відзначити Харківську громаду. Окрім тисяч мешканців, які переїхали з Дергачівської громади до обласного центру, місто Харків стало логістичним хабом для Дергачівського гуманітарного центру. Через Харків до Дергачівщини надходила гуманітарна допомога з різних регіонів України та світу, – говорить очільник Дергачівської громади.

Завдяки співпраці з різними гуманітарними організаціями Дергачам удалося налагодити контакт з громадами в різних куточках України. Зокрема, це громади Черкащини та Хмельниччини. Так, наприклад, місто Кам’янець-Подільський приймає дітей з Дергачівщини для реабілітації після всього жаху, що вони відчули на собі.

Японський досвід
У середині березня начальник Дергачівської МВА Вячеслав Задоренко у складі української делегації відвідав форум «Housing and Urban Recovery: Knowledge Exchange in Japanon Urban Crises» в японському місті Хіросіма. На заході, що організував Світовий банк та влада Японії, обговорювалися питання глобальних проблем і ризиків, пов’язаних з війнами, пандемією коронавірусу та стихійними лихами.

За словами Вячеслава Задоренка, завдяки участі у форумі були налагоджені зв’язки, що можуть пришвидшити відбудову громади. Також уряд Японії поділився досвідом відновлення міста Хіросіма після ядерного удару в 1945 році.

– Зараз у місті нічого не нагадує про ядерний вибух, тому що японці його просто заново відбудували, і тепер у них є величезний досвід. Досвід, яким вони поділилися з учасниками форуму. Тепер у нас є більше розуміння, що і як потрібно робити у відновленні Дергачівщини, – зауважує очільник громади.

Окрім цього, Японія вже долучається до відновлення Дергачівської громади. Японсько-американська компанія Miyamoto International збирається взяти під свій патронат відбудову деяких багатоповерхових та приватних будинків у Дергачах.

Усього в Україні компанія працює над відновленням 7000 будівель, тобто приватних та багатоквартирних будинків, а також шкіл, у семи областях – Чернігівській, Сумській, Полтавській, Київській, Дніпропетровській та Харківській.

Автор:
Олександр Манченко