Постійні обстріли та поступове відновлення: як живе прифронтова Золочівщина

За час повномасштабного вторгнення російські війська здійснювали три спроби захопити Золочівську громаду, що на Харківщині, однак усі атаки були відбиті. Унаслідок обстрілів та бойових дій 69 місцевих мешканців загинуло, 109 були поранені. Прикордонні села ворог продовжує постійно обстрілювати.

Три російські наступи

Золочівська громада має 50 кілометрів кордону з рф. Обстріли прикордонних населених пунктів відбуваються ледь не щодня.
За час повномасштабного російського вторгнення на території Золочівської громади були окуповані два населені пункти – села Макарове і Турове. Крім того, ворог тричі намагався захопити Золочівську громаду, але всі атаки українські воїни відбили.

– Перший раз наступ був 25 лютого, коли російська колона переплутала і не пішла через Дергачі на Харків, а замість цього зайшла на Золочівщину. Наші артилеристи і танкісти зустріли та розбили цю колону, – згадує начальник Золочівської селищної військової адміністрації Віктор Коваленко.

Після розгрому російські війська повернулися в окуповану Козачу Лопань Дергачівської громади.

– 7 березня минулого року штурмова колона уже конкретно йшла на Золочів через Карасівку, і бійці 93-ї бригади прийняли бій, – розповідає начальник Золочівської СВА.

Саме під час того бою вперше була знищена російська важка вогнеметна система «Сонцепьок».

– Третього разу це був липень 2022 року, морська піхота з Мурманська пішла через кордон і практично на 70 % захопила Уди. Підрозділи тероборони утримали позиції, але ворог був потужний і досвідчений. На допомогу підійшли нацгвардійці, і ворогу не вдалося прорватися. Якби вони захопили Уди, це вже пряма дорога на Золочів, – зазначає Віктор Коваленко.

Найбільш постраждала громада в районі

З усіх громад Богодухівського району Золочівська найбільше постраждала внаслідок бойових дій. З 24 лютого 2022 року на її території загинуло 69 мирних жителів, ще 109 отримали поранення. Пошкоджено близько 1500 приватних будинків, з них повністю знищено 93 будинки. Однак, як говорить очільник Золочівської громади, це ще не остаточна цифра, оскільки багато людей поки що не подали заяви.

Загальна кількість пошкоджених та зруйнованих будівель комунальної та державної власності у Богодухівському районі – 61, 60 з яких – у Золочівській ТГ.

Також ворог повністю знищив дві школи в громаді. Удянська згоріла, а в Макарівську були прямі влучання.

– У селі Макарове також був дитячий садок, відновлений за допомогою міжнародних партнерів. Це, мабуть, був один із найкращих садочків у громаді, але його знищено, – каже Віктор Коваленко.

Також росіяни прямим влучанням знищили Будинок культури в селі Світличне та дитяче відділення Золочівської лікарні.

– Ворог б’є по житлових будинках, інфраструктурі, по об’єктах, які зовсім не мають відношення до військової галузі, – підкреслює начальник Золочівської СВА.

Фермери розміновують поля

Важка ситуація у сільгоспсекторі Золочівської громади, особливо на прикордонні. Багато фермерів мають розбиту техніку, зруйновані ангари та склади паливно-мастильних матеріалів, а російські війська продовжують цілеспрямовано знищувати сільське господарство.

Наразі близько третини підприємств не має можливості обробляти поля, оскільки вони заміновані, мають велике забруднення снарядами або їх продовжують обстрілювати.

Щоб вирішити ситуацію із замінуванням, сільгоспвиробники закупають техніку, що працює дистанційно, і завдяки їй самостійно підривають міни та нерозірвані боєприпаси.

21 липня неподалік села Турове поряд з проїзною частиною підірвався трактор К-750 на дистанційному керуванні, який призначався для розмінування. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав.

– Трактор, який належить підприємству «Перше Травня», наїхав на протитанкову міну. Біля цього села раніше йшов фронт, – говорить Віктор Коваленко.

Громада відновлюється

Крім прикордонних населених пунктів, величезної шкоди постійні обстріли завдали Калиновецькому та Світличанському старостинським округам, а також адміністративному центру громади – селищу Золочів. Однак, на відміну від прикордоння, на цих територіях можливо розпочати відновлення.

З 1 листопада минулого року Золочівська громада розпочала співпрацю з французькою гуманітарною організацією АКТЕД. У рамках першого етапу програми допомоги були замінені вікна в 432 будинках у селищах Золочів та Калинове, в селах Карасівка та Чорноглазівка.

Наразі розпочинається другий етап програми, в рамках якого в 100 будинках планують зробити легкий ремонт (замінити вікна, двері та відремонтувати дах), а в 70 – середній (поставити міжкімнатні двері, відновити стіну, якщо вона завалена).

– Це домівки в Золочеві. У нас є база даних, в якій значиться півтори тисячі пошкоджених, значно пошкоджених і знищених будинків. Ми їм цей перелік надаємо, вони виїжджають до людей і самі обирають, кому допомагати. Ми в процес ніяк не втручаємося. Наразі роботи вже розпочинаються, благодійники завозять будматеріали. У планах закінчити до кінця 2023 року. Також ця організація нещодавно направила гуманітарну допомогу, продукти та засоби гігієни, мешканцям прикордонних старостинських округів, які перебувають під обстрілами, – розповідає начальник Золочівської СВА.

Також громада отримує допомогу від Червоного Хреста та організації «Людина в біді», проте на Золочівщині залишаються потреби, які наразі не можуть закрити благодійні організації.

– У нас на сьогодні колосальний брак шиферу. Ми підрахували, що для громади потрібні як мінімум 5000 листів. Ми тимчасово закривали дахи брезентом, але у прикордонні осколки рвуть брезент і в негоду до хат затікає вода, тож потрібно постійно оновлювати, – каже Віктор Коваленко.

Допомога від громад

До повномасштабного російського вторгнення в Золочівській громаді мешкало 26 700 осіб, наразі кількість жителів становить близько 22 тисяч. За словами очільника Золочівської громади, попри постійні обстріли, до яких люди вже звикли, все більше мешканців Золочівщини повертаються до своїх домівок.

У прикордонних старостинських округах – Писарівському, Олександрівському, Першому Одноробівському, Одноробівському та Удянському – проживають близько 3500 людей, хоча ситуація там важка. Якщо в Золочеві та більш віддалених від кордону населених пунктах уже працюють банки, пошта, магазини та ринки, то у прикордонні бізнес відкриватися поки що не планує.

– Наприклад, у Відродженівському, Тимофіївці або Перовському до кордону – 200 метрів. Люди там раніше бачили, як росіяни розгортали артилерію, міномети та стріляли по Золочівщині. Тож багато людей, безумовно, думають про безпеку, – зазначає Віктор Коваленко.

Щоб мешканці прикордонних населених пунктів не були обмежені у продуктах, громада працює з благодійною організацією «100 % життя», яка надає продуктові набори.

– Також я вдячний моїм колегам з Богодухівського району, головам громад. Ми в лютому цього року домовилися про те, що вони частку наборів будуть передавати на Золочівську громаду. У нас кожний громадянин раз на місяць отримує продукти, – каже очільник Золочівської громади.

У деяких закладах офлайн-навчання можливе

Перед початком вторгнення у школах Золочівщини навчалися 2450 дітей. За 2022 рік понад 200 дітей забрали документи й перейшли в інші школи не на території громади. Як говорить Віктор Коваленко, близько 2200 дітей обліковуються в школах громади і приблизно 1500 фактично перебувають у Золочеві або інших населених пунктах.

Хоча Рада оборони Харківської області дозволила школам розглянути можливість відновлення офлайн-навчання, якщо вони мають обладнані укриття, у Золочівській громаді у більшості навчальних закладів відновити очну освіту неможливо.

– На сьогодні в нас немає можливості запровадити навчання з точки зору безпеки та відповідно до тих умов, що були поставлені розпорядженням начальника обласної військової адміністрації. Ніхто не думав, що може бути війна, тому укриття не будували, – зазначає очільник Золочівської громади.

Проте роботи з обладнання укриттів у закладах освіти, де це можливо, у Золочеві ведуться. Наразі є вірогідність, що два дитячі садки та гімназія можуть працювати в офлайн або змішаній формах.

– Там ведеться відповідна робота, і можлива така ситуація, що коли завершаться ремонтні роботи, то школа може запрацювати не з 1 вересня, а, наприклад, з 1 жовтня. Ми обговорюємо ці питання з управлінням освіти Богодухівського району і Департаментом науки і освіти області. Інші об’єкти просто не мають укриття і не відповідають вимогам Ради оборони області й ДСНС, – пояснює Віктор Коваленко.

Автор:
Олександр Манченко