Через кілька днів після деокупації міста Ізюм, світ сколихнула звістка про знайдене в Ізюмському лісі масове поховання. Того дня Президент Володимир Зеленський у своєму щоденному звернені до українців сказав «Буча, Маріуполь, тепер, на жаль, Ізюм… Росія всюди залишає по собі смерть. І повинна за це відповідати. Світ повинен притягнути Росію до реальної відповідальності за цю війну. Зробимо все для цього».

І дійсно, на той час Україна та світ вже почули страшні історії деокупованих міст. У більшості з них знаходили масові поховання людей. Проте, поховання в Ізюмі приголомшило своїм масштабом. За першими оцінками слідчих тут було знайдено 451 тіло.

Для ідентифікації загиблих було призначено та проведено 518 судових молекулярно-генетичних експертиз на основі біологічних зразків трупів та 308 експертиз по біологічним зразкам родичів загиблих. У процесі цієї роботи, експертами було встановлено спорідненість окремих частин кількох  тіл. Після проведених досліджень, загальна цифра змінилася – стало зрозуміло, що знайдено 448 тіл загиблих. Серед них 199 чоловіків, 210 жінок, 24 військових, 7 дітей та 8 осіб, стать яких не визначено через сильні ушкодження рештків.

Моторошні кадри облетіли увесь світ.

Разом із військовими, правоохоронцями та волонтерами, до Ізюма одразу після звільнення стали масово їхати журналісти. Вони фіксували усе, що бачили довкола – розбиті будівлі, знищені мости, понівечену природу, свідчення людей, які пережили піврічну окупацію міста. Ці люди багато чого могли та мали розповісти світу, їхні історії вражали силою людського духу та жахали розповідями про нелюдські вчинки окупантів. Ці історії лягли в основу безлічі репортажів та публіцистичних статей журналістів з усього світу.

А безпосередньо історія знайденого масового поховання відобразилася у документальному фільмі «Могила», який створили журналісти харківського регіонального видання «Ґвара Медіа» спільно з британською компанією Studio 9 Films. У фільмі поєднано розповіді жителів Ізюма та коментарі українських слідчих і співробітників спецслужб, які виявляють та ідентифікують російських окупантів, причетних до воєнних злочинів Росії.

І сьогодні ситуація з масовими похованнями лишається актуальною та цікавою для правоохоронців та медійників, оскільки ще не усі знайдені тіла ідентифіковано, винні ще не понесли покарання. Як висловилася представниця пресслужби Національної поліції – «Ми працюватимемо усіма доступними методами і шляхами, доки кожне тіло не буде ідентифіковане та поховане належним чином. А кожен злочинець обов’язково отримає свій вирок». Тому важливо привертати увагу до того, що процес складної та  кропіткої роботи триває.

Тижні пошуків задля одного зразка

Щодня експерти-криміналісти проводять різноманітні аналізи і досліди, а слідчі постійно вишукують свідків подій, родичів загиблих – усіх, хто міг би хоча б якимось чином допомогти впізнати людей, довести провину злочинців та допомогти відновити справедливість.

На жаль, правоохоронці постійно натикаються на стіну непорозуміння. Очевидці подій спочатку погоджуються дати свідчення, розповісти, надати якість докази, а потім з незрозумілих причин відмовляються спілкуватися. Хтось мотивує це тим, що не хоче ворушити болісні спогади, а хтось просто не розуміє важливість власного пережитого досвіду.

Найбільш незрозумілою лишається ситуація з тим, коли знаходяться близькі люди загиблих, котрі могли б допомогти визначити, хто саме з непізнанних знайдених жертв є їхнім родичем, але відмовляються від співпраці з правоохоронцями. Мотивують різними, але не надто переконливими аргументами – хтось за кордоном, хтось чогось наче боїться. Але, спеціалісти  запевняють – боятися нічого, біологічні зразки за вашої згоди у вас приїдуть і візьмуть – тільки скажіть. Від людини не вимагається прикладати жодних додаткових зусиль – слідчі та криміналісти усе зроблять. Та ситуація все рівно затягується.

Задля того, аби процес йшов, правоохоронці, разом з експертами-криміналістами вдаються до найрізноманітніших кроків. Вишукують дані про загиблих та їхнє оточення у соціальних мережах, проводять опитування людей, відшукують де могли проживати загиблі і знаходять законну можливість завітати до оселі. Останній пункт вражає – криміналісти досліджують житло людини, аби знайти хоч щось, на чому могли лишитися зразки її ДНК. Можливо, це не входить до їхніх безпосередніх посадових обов’язків. Але, прагнучи виконувати свою роботу сумлінно та на користь громадян, вони вдаються до найвигадливіших методів роботи. І це дає свої результати.

Знаходяться все таки й ті, хто погоджується надати біологічні зразки для порівняння. Тоді команда поліцейських виїжджає додому до цих людей. На один з таких виїздів було запрошено мене, як журналістку медіа «Обрії Ізюмщини». Разом із цілою командою співробітників поліції та експертом-криміналістом, я мала змогу побувати на зустрічі з родичами одразу двох загиблих людей. Мені не відома повна історія цієї родини – достатньо знати й тільки те, що одного страшного травневого дня 2022 року з ними не стало двох найрідніших людей. Я не можу розголошувати усе, що почула від тих двох жінок, але стає зрозуміло, як було складно тим, хто стикнувся зі смертю когось із близьких під час окупації. Не було ані зв’язку, ані послуг з поховання, ані можливості нормально поховати людину, зареєструвати факт смерті. Так, працювала ритуальна служба, але ж мало толку з того, що хтось викопає яму чи продасть труну, коли рідних людей не пускають на кладовище, не говорять навіть номера, під яким можна буде знайти поховання. Що і говорити про біль того, коли потім, після деокупації, довелося турбувати покійних розкопками задля відновлення справедливості.

Процес роботи слідчих та криміналістів не можна назвати простим. Спочатку заповнюється купа паперів, конвертів для зразків та різноманітних довідок. Потім детальне спілкування, у ході якого не кожна людина говорить охоче і слідчим доводиться по слову витягувати відповіді зі свідка, паралельно формулюючи це у речення для протоколу. І нарешті забір зразків – оце дійсно справа кількох секунд – спеціальним аплікатором проводять по внутрішній стороні щоки і готово. Потім ще один, для контролю. І от те, заради чого призначалася зустріч виконано – експерт має із чим працювати.

Звісно, що потім починається наступний непростий етап – робота зі зразками, аналізи, експертизи, висновки. І все це супроводжується безліччю бюрократичних процесів – заповненням паперів, складанням звітів. Та знову наголошую – все це робиться задля відновлення справедливості для тих, кого було вбито, закатовано окупантами.

З інформаційної довідки ГУ Національної поліції

«15 вересня 2022р. під час проведення післяокупаційних фільтраційних заходів з виявлення, фіксування та документування кримінальних правопорушень, учинених представниками збройних сил РФ та їхніми прибічниками у звільненому 10 вересня 2022р. у місті Ізюм працівниками Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області отримано інформацію про наявність місця масового захоронення людей, які стали жертвами військових злочинів, учинених військовослужбовцями країни-агресора та утвореною в Ізюмі окупаційної влади (тимчасова окупація міста тривала з 7 березня 2022р.).

Повідомлення 15 вересня 2022р. зареєстроване в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за №4328.

Відомості про порушення законів та звичаїв війни з боку військовослужбовців та інших збройних формувань РФ, яке полягало у масованих обстрілах міста Ізюм та його околиць з різноманітних видів зброї, окремих убивств та катувань місцевих мешканців, що призвело до їхньої  загибелі, про що свідчить масове захоронення, розташоване у лісі біля території міського цвинтаря по вулиці Шекспіра у місті Ізюм, та нараховує поховання понад 400 осіб, слідчими внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження з правовою кваліфікацією учинених злочинів за ч. 2 ст. 438 КК України.

З метою фіксації та встановлення обставин вчинених відносно цивільного населення міста Ізюм злочинів, здобуття їхніх беззаперечних доказів, керівництвом Головного управління Національної поліції в Харківській області 16 вересня 2022р. організовано проведення огляду місця події. До слідчих дій на місці події та забезпечення їхнього проведення долучено 105 поліцейських, 10 криміналістичних лабораторій, 10 судово-медичних експертів Харківського обласного бюро СМЕ, 80 працівників ДСНС.

Під час огляду відкритої ділянки місцевості, розташованої поряд з міським цвинтарем по вулиці Шекспіра у місті Ізюм виявлено 445 могил з хрестами під номерами та одне групове поховання військовослужбовців ЗСУ на площі 400 квадратних метрів…».

Досудове розслідування триває, проводяться усі необхідні слідчі дії, направлені на повне, всебічне фіксування страшних злочинів, встановлення причетних осіб та відновлення справедливості.

Анастасія Гарагуля

Фото: поліція Харківщини