Щотижня у різних містах України відбуваються акції на підтримку полонених захисників «Азовсталі». Вони проходять під гаслом «Не мовчи. Полон вбиває». Такі заходи відбуваються також і за межами нашої країни. До акцій долучаються відомі артисти, політики, громадські діячі. Головна їхня мета – привернути увагу громадськості до питання звільнення військовополонених – азовців, а також інших військових та цивільних.

Вихідними на центральних площах міст збираються родини полонених, їхні друзі та просто небайдужі люди. У Харкові такі акції відбуваються навпроти будівлі обласної адміністрації, яку два роки тому понівечили ворожі ракети. Люди збираються тут аби нагадати про військовополонених, які мужньо боронили Маріупольський гарнізон упродовж довгих 86 днів і вийшли в почесний полон за наказом головнокомандування 16-20 травня 2022 року. Це був вимушений крок для збереження життів. І вже майже два роки наші захисники і захисниці страждають від катувань, нелюдських умов, які навіть трохи не нагадують те, що прописано у Женевській конвенції. Вони не мають можливості писати листи чи телефонувати рідним, натомість у російських полонених така можливість є. Ворог особливо агресивно ставиться до бійців бригади «Азов» та не бажає включати їх до переліку на обмін.

Серед тих, хто потрапив у полон того дня – бійці полку «Азов», морські піхотинці, прикордонники, нацгвардійці, поліціянти, співробітники СБУ, бійці тероборони та інших силових структур. Після наказу найвищого керівництва держави зберегти життя військовослужбовців, оборонці Маріуполя опинилися на окупованій ворогом території, де вони дотепер чекають на свій обмін. Їх засуджують на великі строки чи навіть довічне  ув’язнення.

Щодня сотні родин полонених військових та цивільних страждають від невимовного болю страшної невідомості – де їхні рідні, що з ними і коли вони зможуть їх побачити. На мирних мітингах плакати говорять саме про це. Головна мета – нагадати суспільству, що ті, завдяки кому ми можемо жити своїм звичним життям, знаходяться у полоні кремлівського режиму.

1 червня 2022 року розпочала свою діяльність Асоціація родин захисників «Азовсталі». Рідні воїнів об’єдналися у єдину команду задля прискорення процесів, пов’язаних з поверненням захисників додому.

Серед полонених, на жаль, є й наші земляки. Аби не наражати їхні родини на небезпеку, ми не можемо назвати їхні імена. Проте ми хочемо нагадати ізюмчанам про те, що варто з повагою та розумінням ставитися до цього питання. Варто долучатися до акцій на підтримку полонених, аби увесь світ чув і бачив, яке беззаконня та жорстокість коїть ворог на нашій землі. Адже нехтування законами, людяністю та загальноприйнятими правилами – головна риса нашого противника. Ми маємо цінувати і шанувати те, що роблять для нас військові.

Що таке «Азовсталь»?

«Азовсталь» - це металургійний гігант, який має майже 100-річну історію і займає величезну територію на лівому березі річки Кальміус. Територія заводу затиснута між річкою з одного боку і берегом Азовського моря - з іншого. Завод має свій власний вантажний порт і розгалужену систему підземних комунікацій.

Вигідне географічне розташування дозволяло використовувати морський транспорт для постачання комбінату залізної руди. У 1931 році почали будувати перші заводські споруди та морський порт. Першу партію чавуну на «Азовсталі» отримали за два роки.

Загальна площа території заводу - близько 11 квадратних кілометрів.

Обстріли комбінату почалися в середині березня. Росіяни заявили, що на території підприємства можуть бути біохімічні лабораторії. Гендиректор «Азовсталі» Енвер Цкітішвілі називає це нісенітницею.

«Всі наші підприємства в Маріуполі законсервовані в перший тиждень вторгнення Росії в Україну. Хімічні реактиви, які металурги використовували у процесі виробництва, знищені ще 25 лютого, про що є всі необідні документи. На «Азовсталі» немає жодних секретних тунелів з біохімічними лабораторіями», - заявив він.

Саме територію комбінату обрали для сховку українські військові та сотні цивільних. Річ у тім, що «Азовсталь» має облаштовану ще в радянські часи систему бомбосховищ. За словами радника голови МВС Антона Геращенка, такі укриття розраховані витримувати удари авіаційних бомб вагою до тони.

Цивільні переховувалися на території заводу разом з українськими військовими.

«У наших військових бункерах переховуються жінки, діти, в тому числі немовлята. Переважно родичі наших військових, яких розшукують росіяни. Без тепла, води, їжі. Наші поранені щодня помирають у нестерпних муках, оскільки медикаменти, засоби знезараження, можливості знеболення давно закінчилися», - заявив 18 квітня керівник морпіхів майор Сергій Волина.

BBC News Україна

Зниклий батальйон. Історія морпіхів, які за загадкових обставин опинилися в полоні росіян.

Від початку війни росіянам вдалося швидко оточити Маріуполь, але оборона цього міста тривала майже три місяці – до кінця травня 2022 року.

Місто захищали військові Збройних сил, Нацгвардії, прикордонники та тероборона. Серед них був і 501-й окремий батальйон, який діяв у складі 36-ї бригади морської піхоти ЗСУ і до війни базувався у Бердянську Запорізької області.

Позиції бійців постійно змінювалися. У березні морпіхи опинилися на таких місцях: завод Ілліча та завод «Азовмаш» на околицях Маріуполя.

Наприкінці березня ситуація погіршувалася, росіяни мали перевагу у всьому, а українські військові втрачали сили і засоби, їм бракувало боєприпасів, щоб тримати оборону. Були великі втрати, вода та медикаменти швидко закінчувалися.

Вже на той час частина сил оборони перебувала на території «Азовсталі», а 501-ий батальйон - й далі на заводі Ілліча та «Азовмаші».

На початку квітня 501-й батальйон зник зі своїх позицій, зв'язок перервався.

Увечері 4 квітня 2022 року російські медіа опублікували відео, на якому кілька десятків українських військових йдуть з піднятими руками. Пізніше стало відомо, що в руках росіян опинилися 277 морських піхотинців 501-го батальйону. Йшлося про ймовірну «добровільну здачу в полон». За яких обставин - ніхто не знав.

BBC News Україна

Що відомо про звільнених оборонців «Азовсталі»

20 травня 2022 року, гарнізон, який утримував «Азовсталь» у захопленому РФ Маріуполі, отримав наказ — припинити оборону.

Президент Володимир Зеленський у червні 2022 року повідомив, що після боїв за Маріуполь у російському полоні опинились понад 2,5 тисячі українських бійців із заводу «Азовсталь», їхнім визволенням займається Головне управління розвідки Міноборони.

Україна 21 вересня 2022 року провела обмін полоненими. Він відбувся у Чернігівській області. Загалом з російського полону звільнили 215 українських військових, з них 108 — бійці «Азову», зокрема і командири. В обмін на 200 українських захисників Україна передала Віктора Медведчука.

В обмін на п'ятьох командирів Україна передала РФ 55 людей.

Українські захисники за процедурою екстракції потрапили до Туреччини під протекторат президента Ердогана. Тоді президент Зеленський заявляв, що командири захисників «Азовсталі» залишатимуться у Туреччині до закінчення війни.

8 липня 2023 року стало відомо, що до України повертаються командири захисників «Азовсталі», які перебували у Туреччині після російського полону.

Суспільне Новини

Підготувала Анастасія Гарагуля

Фото: @AlinaSmo