Європейська столиця, де некомфортно жити москалям

Кореспондент · · 11.10.2023

Нещодавно група українських журналістів з прифронтових територій відвідала Вільнюс, столицю Литви. Медійники зустрілися зі своїми колегами білоруським бюро «Радіо Свобода», журналістами суспільного телебачення та радіомовлення, побували у найбільшій інформаційній агенції «Delfi», відвідали регіональну газету у місті Трокай, а також провели низку зустрічей з політиками, чиновниками, волонтерами та громадськими діячами.

Чим найбільше вразив Вільнюс, так це кількістю українських прапорів та української символіки. Якщо порівняти навіть дві столиці – Київ та Вільнюс, то у другому ми побачили більше українських стягів та плакатів на кожній державній установі, у громадському транспорті, торгових центрах, скверах, парках, на флагштоках. Скрізь, поруч із прапорами Литви та Євросоюзу майоріє національний прапор нашої держави. Після зустрічей з литовцями, ми зрозуміли, що уся підтримка і солідарність не фальшива – вони дійсно вболівають і підтримують нашу країну не тільки фінансово, а й морально. Російської мови у Вільнюсі небагато, порівняно навіть з Ригою. Якщо ви й чуєте російську мову, то це переважно білоруси та переселенці з України. За офіційними даними, у трьохмільйонній Литві проживає 50 тисяч білорусів та 40 тисяч українців.

Литовський уряд законодавчо підтримує місцеві медіа. У країні існує Фонд підтримки ЗМІ. Українські медійники зустрілися з представником Міністерства культури Дейвідасом Велкасом, який детально розповів про порядок надання фінансової підтримки різним медійним організаціям. Крім того, законодавством Литви передбачена окрема підтримка друкованої преси. Усі муніципалітети, на території яких виходить друковане видання, зобов’язані оприлюднювати інформацію у пресі.

Литовці практично не користуються додатком «Телеграм» і не дуже популярний у Литві «Твіттер». Рейтинг популярності очолює «Фейсбук» – ним користуються усі вікові категорії населення – від молоді до старшого покоління. Литовці дуже чутливі до пропагандистських меседжів та російських наративів. Законодавчо заборонено трансляцію російських теле і радіо каналів. У Сеймі розглядається законопроект про заборону друкованих видань, у тому числі політичного спрямування, де серед засновників та бенефіціарів є росія. На державному рівні проводиться дуже широка просвітницька робота щодо боротьби з дезінформацією. У навчальних закладах, державних установах проводяться спеціальні тренінги і семінари щодо цієї тематики.

Чому литовці так активно підтримують Україну, не шкодують донатів, надають прихисток українцям? Тому що вони розуміють, що українські збройні сили воюють не тільки на Україну, а й за усю Європу. Литва була у складі радянського союзу з 1940 по 1990 рік. Старше покоління дуже гарно пам’ятає той період радянської окупації, тому вони добре розуміють, що якщо Україна не втримається, то наступними можуть стати вони.

Українським журналістам пощастило зустрітися і поспілкуватися з найвідомішим литовським волонтером, керівником Міжнародного благодійного фонду «Blue/Yellow» Йонасом Охманом (позивний «Панда»). Також відбулась зустріч із медиком-волонтером, який працює на території Харківської області. Вищезгаданий фонд вже зібрав для потреб ЗСУ більше 60 мільйонів євро. Йонас допомагає Україні з 2014 року, він багато разів проїжджав через Ізюм та бував у нашому місті після деокупації. Він був вражений побачивши на власні очі наше місто у вересні 2022 року. Звертаючись до українців, Йонас завжди підкреслює свій головний меседж, що у тих, кому не подобається жити в Україні, є один шлях – купити квиток в один бік.

Цей дружній візит українських журналістів відбувся завдяки депутату Європарламенту від політичної групи «Renew Europe» Пятрасом Ауштрявічусом, який має чітку проукраїнську позицію, і який є одним із головних лобістів інтересів України в Європейському парламенті. Пан Пятрас пообіцяв сприяти виділенню допомоги для українських медіа з прифронтових та деокупованих територій, а також готовий підшукати Ізюму литовське місто-побратим.