Пандемія коронавірусу боляче вдарила по культурній сфері. Через жорсткий карантин навесні вистави, концерти та кінопрем’єри були під забороною. Навіть після послаблення обмежень креативна індустрія не змогла повернути глядачів у повному обсязі і далі зазнає збитків. Аби підтримати сферу культури, туризму та креативних індустрій влада пропонує податкові пільги та безповоротну грошову допомогу. Детальніше розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
Податкові пільги та культурні гранти
Верховна Рада 4 листопада ухвалила президентський законопроект, який передбачає пільгове оподаткування сфери культури. Згідно з документом, ставка податку на додану вартість (ПДВ) для культурних проєктів знижується з 20% до 7%. Податкові пільги стосуються театральних вистав і концертів, виступів художніх колективів, артистів, а також виставок, кінематографічних прем'єр, екскурсій в музеях і зоопарках. Щоб підтримати сектор туризму та зберегти робочі місця, податок до 7% також знижується для готелів та хостелів. Крім того, з 2023 року закон пропонує звільнити від сплати ПДВ показ національних та іноземних фільмів, дубльованих і озвучених державною мовою й адаптованих до україномовної версії.
Закон впроваджує поняття «бюджетний грант», тобто цільову допомогу у вигляді коштів або майна. Вона надається на безоплатній і безповоротній основі для реалізації проєктів або програм у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій. Фінансуються гранти за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги.
За законом культурні гранти звільняються від сплати податку на дохід (ПДФО) за умови їх повного і цільового використання. Однак у разі неповного або нецільового використання сума визнається доходом і підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
Міністр культури Олександр Ткаченко сподівається, що податкові послаблення допоможуть пережити культурній сфері важкі часи, і підприємці зможуть спокійніше планувати завтрашній робочий день.
«Зафіксуємо нове поняття «бюджетний грант», який стане фінансовою допомогою на проєкти для галузі та інституційною підтримкою. Матеріальна підтримка надаватиметься на конкурсній основі. Менша ставка ПДВ дозволить зберегти креативним підприємствам більший обсяг оборотного капіталу для його подальшої реінвестиції в бізнес. Тобто у підприємств залишатиметься більше коштів для покриття витрат і розвитку», – пояснює Ткаченко.
Фінансування у 2021 році
Через коронакризу цьогоріч було скорочено чимало бюджетних програм. Постраждало державне фінансування Культурного фонду, забезпечення діяльності Інституту книги, підтримка кінематографії. У парламенті обіцяють, що наступного року все буде інакше і на культуру гроші будуть.
За словами заступниці голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук, у проголосованому у першому читанні проєкті бюджету на 2021 рік є дійсно оптимістичні цифри. Зокрема, Український культурний фонд отримає 697,4 млн грн, що на 300 млн більше, ніж минулоріч; 638,4 млн грн передбачено на розвиток українських фільмів та серіалів, ще 151 млн грн на Український інститут книги. Вперше в бюджеті передбачені гроші на реставрацію культурних об’єктів – 3,5 млрд грн.
«Наразі маємо зробити все можливе, аби Україна пережила свій персональний Ренесанс, бо, що б там не казали скептики, світ знає реальні приклади, як саме мистецтво рятувало від економічної та соціальної кризи цілі міста», – зауважує Кравчук.
Звичайно, до другого читання проєкт бюджету ще зазнає змін. Але в уряді запевняють, що навіть в умовах пандемії налаштовані зберегти фінансування культури. Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев каже: «Навіть у найважчі часи держава зобов'язана стимулювати творчих і креативних митців. Інакше, коли здолаємо пандемію, ризикуємо побачити навколо себе випалене духовне поле».
Експерти сподіваються, що запропоновані державою заходи допоможуть пережити культурі цей кризовий рік. Чи стане наступний рік часом відродження, покаже час.
Друга частина. Друга частина моя стосується, що Національний банк робить по відношенню до нашої економіки сьогодні, Як він допомагає вийти з цієї кризи. Я не почув відповіді від Національного банку, абсолютно ніякої відповіді немає. Де програма підтримки промисловості? Де програма підтримки населення? Де програма реструктуризації кредитів? Чому не заводяться на банківський ринок сьогодні іноземні банки з дешевими і довгими кредитами? Чому не створюються умови, щоб ці банки з задоволенням сюди забігали, щоб тут була так звана європейська напівофшорна зона, щоб тут гроші могли зберігатись і вкладатись в українську економіку? Національний банк регулює все так, щоб на банківському ринку залишилось 10, 20, 30 українських банків і не було ніякої конкуренції. До тих пір, поки буде така політика, у нас кредити будуть по 20-25 відсотків, як сьогодні, у нас депозити будуть непонятно як гарантуватися, і чи повернуть їх, чи не повернуть, нікому невідомо. І це не політика, яка стимулює внутрішнє виробництво.