Життя швидкоплинне. Все змінюється, наче в калейдоскопі. Ще вчора будь-яке громадське зібрання не уявлялося без ленінської цитати. А сьогодні постать вождя світового пролетаріату стала каменем спотикання у визначенні історичних цінностей. Не випадково по Україні шириться так званий «ленінопад»: символи комуністичної доби зносять стихійно, що часто набуває рис дикунства. Як стверджують соціологи, це відбувається через бездіяльність місцевих органів влади, які не хочуть бачити очевидного. 
То чи не краще одіозний пам’ятник спокійно перенести у визначене місце, аніж дочекатись, доки його розіб’ють на друзки? На це риторичне запитання попросили відповісти політичних опонентів.
ДаліЖиття швидкоплинне. Все змінюється, наче в калейдоскопі. Ще вчора будь-яке громадське зібрання не уявлялося без ленінської цитати. А сьогодні постать вождя світового пролетаріату стала каменем спотикання у визначенні історичних цінностей. Не випадково по Україні шириться так званий «ленінопад»: символи комуністичної доби зносять стихійно, що часто набуває рис дикунства. Як стверджують соціологи, це відбувається через бездіяльність місцевих органів влади, які не хочуть бачити очевидного. 
То чи не краще одіозний пам’ятник спокійно перенести у визначене місце, аніж дочекатись, доки його розіб’ють на друзки? На це риторичне запитання попросили відповісти політичних опонентів.

В.Санжаревський, пенсіонер:
– У кожного з нас різне ставлення до даної проблеми: одні продовжують сповідувати комуністичні ідеали, інші навпаки. Але існують загальноприйняті норми культури. В Україні зараз офіційно зареєстровано більше 140 партій. Уявімо ситуацію, коли кожна політична сила буде намагатися увічнити своїх ідеологів. Центральні частини населених пун­ктів одразу перетворяться на такі собі кам’яні цвинтарі.
Свого часу я теж був піонером, комсомольцем, членом КПРС. Але то було інше життя, інша країна. Зараз символ Ульянова використовує лише одна політична структура, яка не є авангардом суспільства. Тож, на мою думку, процедура зняття (зверніть увагу, не знесення) має бути толерантно врегульована. В першу чергу, треба залучитися експертною оцінкою щодо історичної цінності пам’ятника. А потім на основі рішення міської ради в цивілізований спосіб перенести скульптуру на територію краєзнавчого музею як експонат минулих часів. Цим самим проявимо повагу до тих, хто сповідує комуністичні ідеали, убезпечимо себе від неетичних вчинків, що буде можливістю підвищити авторитет місцевої влади перед громадою.
Вважаю, що дане питання має громадський резонанс і має бути вирішене через депутатів на пленарному засіданні чергової сесії міської ради. Але перед тим треба провести громадські слухання.
Взагалі, історія нашого міста має багату спадщину, в тому числі і особистостей.. При бажанні в центрі міста можна поставити пам’ятник художнику Васильківському, поету Павлу Грабовському, засновнику міста козацькому полковнику Григорію Донцю-Захаржевському. Зрештою, чому б і не колишньому директору ІПЗ Олегу Мичаку. Це – наша історія. Прикро, що сьогодні вже не знайдемо погрудь колишніх революціонерів (як би ми до них не ставилися), які стояли на території краєзнавчого музею. Вони канули в Лету.
Має бути бажання і воля більшості громадян міста (позитивом став пам’ятник Т.Г.Шевченку до 200-річчя його народження). Ми повинні любити і гордитися своїм містом, своїми земляками. А не переносити свої сим­патії на будь-які окремо взяті символи на догоду окремій купці політиків.

А.Фомічевський,  депутат міськради, перший секретар міськкому КПУ:
– Про демонтаж пам’ятника В.І.Леніну на центральній площі міста розмови ведуться вже не перший рік. Обговорювалося це навіть під час громадського сходу мешканців міста рік тому. Тоді й міський голова Олександр Божков, і більшість виступаючих зійшлися на думці, що треба зберегти монумент як історич­ну пам’ятку. Ми, комуністи, з цього приводу займаємо чітку позицію. Для нас знесення пам’ятника Іллічу – це зневага до покоління ізюмчан, які упродовж багатьох десятиліть сповідували соціалістичні ідеї, які захищали рідну землю в роки Великої Вітчизняної, піднімали з руїн народне господарство.
Зараз в ряді місць країни радикально налаштовані сили намагаються руйнувати комуністичні символи. При цьому навіть не думають про наслідки таких вчинків. Адже інша частина молоді згодом теж може діяти так само по відношенню до новозбудованих пам’ятників. Тому вважаю, що проблему можна буде розв’язати лише за умови злагоди у самій громаді міста. Якщо дана акція об’єднає ізюмчан, то комуністи не будуть протидіяти цьому. Але діяти слід у законний спосіб. Обов’язково ініціювати проведення громадських слухань. Результати обговорення віддати на розгляд міській раді, яка має прийняти остаточне рішення.

М.Григоренко, депутат міської ради, голова Ізюмської міської ради ветеранів:
– Ніде правди діти, символи комуністичної доби (у тому числі і пам’ятник Леніну) – це частинка серця багатьох ветеранів. Вони виховувалися на цих символах, з ними жили і перемагали. І коли країною прокотилася хвиля руйнації скульптур та погрудь, це болісно відгукнулося в душі людей старшого покоління.
Разом з тим треба усвідомити, що не все те, що ставилося у парках, скверах, на фермах і в тракторних бригадах, можна віднести до культурних шедеврів. Як правило, більшість розміщеного – то розтиражована пропагандистська продукція, якої доволі було в СРСР. Відтепер – інша епоха, інша країна. Треба провести своєрідну інвентаризацію спадщини минулого і зберегти те, що несе в собі культурну цінність.
Зазначу, в постійних комісіях Ізюмської міської ради такі питання не раз обговорювалися. Зокрема, висловлювалася думка про необхідність повернення деяким вулицям і провулкам Ізюма їх старовинних назв. Нам слід упорядкувати площі, майданчики, алеї відповідно до сучасних вимог, аби городяни мали можливість відчути, що живуть в Україні.
З цих позицій треба облаштувати і центральний майдан. Адже під час загальноміських святкувань тут потрібен простір. А пам’ятник Леніну у цивілізований спосіб слід перемістити до краєзнавчого музею. Процедуру демонтажу необхідно обговорити на громадських слуханнях, а думку людей затвердити на сесії міськради. Думаю, і на черговому пленумі міської ради ветеранів ми теж приймемо відповідне рішення.
Від редакції:
Колишній головний архітектор
м. Ізюма В.І.Лисенко, який свого часу проектував встановлення пам’ятника В.І.Леніну на центральній площі, висловився за необхідність перенесення скульптури Леніна в інше місце. На постаменті, що залишиться, він пропонує встановити пам’ятник засновнику міста полковнику
Донець-Захаржевському.