У звичку багатьох увійшло правило не платити за комунальні послуги, але платити все-таки потрібно, інакше майно (рухоме чи нерухоме) може бути арештоване та реалізоване в результаті примусового виконання відповідного рішення суду.
На даний момент в Україні справи про стягнення заборгованості по комунальним платежам розглядаються в рамках наказного провадження. Це порівняно нова для нашої країни спрощена форма позовного провадження, яке введена з метою так званої процесуальної економії і регулюється статтями 95-106 Цивільного процесуального кодексу України. Суть наказного провадження полягає в тому, що справа розглядається без виклику сторін за умови, що вимоги сторони є очевидними.
За підсумком розгляду заяви видається особлива форма судового рішення - судовий наказ, який є виконавчим документом.
Згідно статті 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов\'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
На підставі судового наказу державна виконавча служба стягує заборгованість з боржника в межах виконавчого провадження, добровільно або примусово.
Однак впадати в паніку не варто. Державний виконавець не прийде до боржника на наступний день і не стане описувати майно, хоча Закон України «Про виконавче провадження» і передбачає можливість, за заявою стягувача одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно та кошти боржника. У випадку з оплатою комунальних послуг боржникові надається можливість добровільно погасити заборгованість і таким чином виконати рішення суду в самостійному порядку.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього судового наказу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує боржнику на необхідність самостійно виконати рішення суду та сплатити заборгованість у строк до семи днів. У разі невиконання рішення суду в самостійному порядку, не пізніше наступного дня розпочинається його примусове виконання зі стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов\'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а це як мінімум 10 % від суми, що підлягає стягненню.
Тому, якщо є можливість, краще відразу сплатити заборгованість на зазначений у виконавчих документах рахунок. Але, якщо сума заборгованості велика і не погашається, то державний виконавець переходить до заходів примусового виконання - зокрема, може накласти арешт на кошти та майно боржника.
Звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, в тому числі, якщо вони знаходяться в інших осіб, є мірою примусового виконання судового рішення і відноситься до компетенції державної виконавчої служби. У судовому наказі не може міститися формулювання «звернути стягнення на квартиру (будинок) боржника». У ньому вказується тільки сума, яка підлягає стягненню. З чого буде стягнута ця сума - з розрахункового рахунку або від примусової реалізації рухомого або нерухомого майна - суд не вирішує. За борг менше розміру 10 мінімальних заробітних плат (приблизно 12 тис. грн.) на єдине житло боржника звернення стягнення не здійснюється. В цьому випадку державний виконавець вживає заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Досить поширеною на сьогодні є думка, що житло не може бути примусово реалізовано, якщо там прописана неповнолітня дитина. Але в Україні немає прямої норми, яка б забороняла відчуження квартири або будинку, якщо там прописана особа, яка не досягла 18 років. Норми Цивільного кодексу, Сімейного кодексу та Закону України «Про охорону дитинства» забороняють тільки батькам або особам, що їх замінюють, без дозволу органу опіки та піклування укладати від імені дитини договору, що вимагають нотаріального посвідчення. А в данному випадку продавати квартиру буде уповноважена на те організація, отже, договір купівлі-продажу буде підписуватися продавцем і покупцем, який виграв торги. Боржник, як сторона, за договором не фігуруватиме, а значить, його підпис, завірений у нотаріуса, не знадобиться.
З цього випливає, що державна виконавча служба може реалізувати нерухоме майно, навіть якщо там прописана дитина. І тоді вже у боржника виникнуть інші проблеми - наприклад, органи опіки та піклування можуть через суд відібрати дитину, оскільки у нього немає гідних умов для проживання.
Щодо цифр. Станом на 01.09.2014 у відділі державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області на примусовому виконанні залишилось 327 виконавчих документа про стягнення заборгованості з фізичних осіб на користь підприємств – постачальників комунальних послуг на суму 1 071 704 грн., що в свою чергу негативно впливає на стан розрахунку цих підпріємств за отримані ними енергоносії.
Враховуючи економічну ситуацію, яка склалася в Україні, стан розрахунку за спожиті комунальні послуги управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області розроблено та запроваджено Стратегію дій за виконавчими провадженнями про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги на 2014 рік, основною метою якої є суттєве збільшення ефективності стану фактичного виконання рішень вказаної категорії.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що сплата заборгованості за надані житлово-комунальні послуги є обов’язком кожного громадянина України, а у разі невиконання зобов’язань держава застосовуватиме заходи примусового впливу.
Інформацію про наявність заборгованості за надані житлово-комунальні послуги відповідно до рішення суду можна отримати у відділі державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області за адресою м. Ізюм, вул. Фрунзе, 32, ІІ поверх або за тел. 2-14-55, 2-12-71.

В.о. начальника відділу О.В. Ждановa