Усе це мало місце 12 грудня, коли редакція газети зібрала читачів у холі дев’ятого поштового відділення на традиційний День передплатника.

- Всім, хто прийшов, вдячні за відданість нашій газеті», - сказав у вступі редактор Костянтин Григоренко. Країна, за його словами, сьогодні переживає далеко не кращі часи. Тож не зважаючи на дорожнечу паперу та енергоносіїв, вирішено не підвищувати передплатну ціну, а вишукувати резерви здешевлення видання.

Детальніше читайте ТУТ

Він повідомив, що за вагомий внесок у розвиток соціальної сфери міста, підтримку військових формувань АТО, благочинну діяльність та співпрацю із квартальними комітетами високу оцінку в номінації «Кращий благодійник року – 2014» отримав підприємець, депутат міської ради Валерій Марченко. Йому й було присуджено почесне звання та Диплом переможця конкурсу.

Конкурс на «Кращий лист до редакції» співпав цьогоріч з номінацією «Пишемо енциклопедію рідного краю». Справа в тому, що претендент на перемогу Л.І. Щибря не лише активний дописувач (упродовж року надіслав до десятка матеріалів і фотознімків), а й відомий краєзнавець, член НСЖУ.. З-під пера Леоніда Івановича вийшли справжні наукові дослідження. Цікаво було читати ізюмчанам матеріал «Незавершений політ», де йдеться про результати пошуку збитого під час війни літака у Теплянському лісі поблизу села Червоний яр (там загинув пілот Олексій Казаков), публікації «Історія поруч з нами» ( фото німецького солдата в міському парку), «Тернистий шлях до визволення» - нарис про життєвий шлях маршала Федоренка, «Забуті поховання в Ізюмі», фото «Вулиця Московська, 1941 рік». Не говорячи вже про глибокі краєзнавчі розвідки, що стали основою книг«Ізюмщина у вирі революції» та «Отаман Савонов», виданих у співавторстві із Заслуженим працівником освіти Лесем Ісаєвим. Редакційне журі, зваживши всі аспекти, назвала допис «Незавершений політ» кращим. Леонід Іванович отримав за це редакційну винагороду.

Була відзначена річною передплатою газети активність дописувачки Т.Г.Шеін. Тамара Георгіївна підготувала більше п’яти цікавих публікацій, зокрема «Кобзар» - сімейна книга мого роду», «Люблю свій придінцевий край», «Ветерани, одягніть ордени», «Приведу сюди своїх онуків». Вони стосуються краєзнавства та історії. Глибокі почуття викликала кореспонденція «Замовкніть гармати, коли плаче чоловік». Авторка зуміла передати душевні переживання колишнього офіцера, які були пов’язані з подіями на Донбасі.

Унікальними були краєзнавче дослідження історика А.Маловічка під назвою «Ув’язнений портрет нашого земляка Миколи Скрипника», стаття вчителя з гімназії №1 С.Бондаренка «Читання в Ізюмі: 86 років тому» та замальовка бібліотекаря із села Олександрівка Т.Субботи під назвою «У спогадах Марії – все життя».

Слід зазначити, що фотоконкурс «Минувшина і сьогодення» цього року мав дещо інший ракурс. Поруч із ретроспективними світлинами вміщувалися фото старовинних будинків в сучасному вигляді. Публікувалися здебільшого світлини краєзнавчого музею та архіву редакції. Від читачів їх було обмаль. І все ж прозвучала вдячність ветерану із села Левківки І.Й.Гарнату, котрий надіслав пожовклий знімок, де з минувшини дивляться очі доярок і скотарів, ветерану Зої Ключко за фото «Повінь на Соборній вулиці».

Згадали учасники свята прізвища активних дописувачів Віталія Гергеля ( у своєму виступі він розповів про історію Слобожанщини), Михайла Сокольцова, Анатолія Калюжного, чиї матеріали ще чекають своєї публікації.

Серед щасливців, що отримали призи у вигляді мішечків з цукром, слід назвати Л.С.Шморгуна із Червоного Оскола, Т.Г.Горобець із Довгенького, В.Є.Лобко з вулиці Космонавтів (м. Ізюм), Н.М.Онуфраєва з пров. Нижче- Садовий (м.Ізюм) та І.І.Лисенко з вул.. Соборної ( м.Ізюм). А оотголовний прих – мобільний телефон дістався пенсіонерці Тамарі Федорівні Мєдвєдєвій з вулиці Соборної, 24. З чим їх і вітаємо !

М.Калюжний.