Велелюдне поховання відбулося минулої неділі у Діброві. Провести в останню путь новоспочилого, депутата сільради ряду скликань, голову ветеранського осередку села, поета, барда, людину з активною життєвою позицією Володимира Морецовича Тєплоухова прийшли рідні, близькі, друзі, представники Капитолівської громади, колишні співробітники ІТРЗ, Ізюмського комбінату хлібопродуктів. Настоятель Свято-Варваринського храму отець Олександр здійснив акафіст за упокій душі. 
Ховали на сільському цвинтарі, де в жалобі схили своє гілля навіть черемхи та верби. Під час мітингу сільський голова Костянтин Євченко, колишній очільник громади Степан Прудкий, представники від літоб’єднання “Слово» Микола Калюжний, Наталія Карпенко сказали чимало схвального про Володимира Морецовича.
Прийшли в цей час на думку пророчі рядки вірша із поетичного збірника В.М.Тєплоухова «Тихі зорі над Дібровою встають»:
Зоря восходит и заходит,
и жизнь плывет сама собой.
Душа уюта не находит,
а ей пора уж на покой.
Она действительно устала,
ведь ей уже почти 100 лет.
Хорошей жизни и не знала,
но все ж оставила свой след.
Брюзжит и ропщет, не довольна,
готова тотчас улететь.
Увы, она еще не вольна,
свободу даст ей только смерть.
…До могили лягли букети живих втіків та вінки. Світла пам’ять про В.М. Тєплоухова залишиться в серцях всіх, хто його знав, з ким він працював.
Л.Тютюнник, депутат районної ради, колектив Капитолівської сільради, працівники місцевого відділення терцентру, члени літоб’єднання “Слово.