Все живе на землі - творіння Господа. Кішки і собаки - в тому числі. Бог подарував їм життя. І місія людини - творити для них добро.
Як і в людей, у тварин є щаслива доля і є… не дуже. Якось одна дівчина (звати її Алла) врятувала бездомну собаку, що борсалася у нечистотах. Помила її, нагодувала, виділила місце в оселі. Чотирилапа подружка не залишилася в боргу – швидко опанувала належні команди.
Далі
Все живе на землі - творіння Господа. Кішки і собаки - в тому числі. Бог подарував їм життя. І місія людини - творити для них добро.
Як і в людей, у тварин є щаслива доля і є… не дуже. Якось одна дівчина (звати її Алла) врятувала бездомну собаку, що борсалася у нечистотах. Помила її, нагодувала, виділила місце в оселі. Чотирилапа подружка не залишилася в боргу – швидко опанувала належні команди.
Проходячи повз будинок дівчини, була свідком радісної сценки, коли Діні (так звали собаку) з неймовірним зойком зустрічала господиню. Алла тоді напівжартома: сказала «Рідкісною шкідницею була. Особливо любила підривати на городі помідори. Після наполегливого виховання вона полишила кущі в спокої і більше не повторює своїх витівок».
У розмові зрозуміла, що даремно називають дворняжок тупими. Вони просто позбавлені належної уваги. Лише терпіння може принести дивовижні результати.
… Діні прожила два роки. Одного разу біля хлібного кіоску побачила заплакану Аллу, яка стояла над тілом мертвої собаки. Поруч чиясь маленька дівчинка просила маму викликати для тваринки лікаря. З’ясувалося, що того дня на території ринку отруїли ще чотирьох «бродяг». Хотілося крикнути: «Люди, зупиніться! Озирніться довкола, подивіться, в яких муках гинуть тварини. Зло, як ви робите, бачить Господь ».
Десь через тиждень до мене знову підбігла та ж дівчинка і запитала: «Бабусю, а собачку врятували?» Не могла сказати їй правду, бо душили сльози. Маля показало кульок з бутербродами, розповіло, як вона разом із мамою годує тварин - безхатченків. Тато зробив навіть для собачок будку. І тепер у дівчинки є своя розрада.
Вважаю що цей хороший вчинок батьків посіяв у серці дитини зерно доброти і милосердя. Дівчинка вже ніколи не проявить байдужості до тварини - інваліда.
Особисто я теж не можу проходити мимо таких випадків. Підібрала кількох полишених кицьок та собачку. Вони навзаєм привели цуценяті кошенят. Тепер шукаю добрі руки, пишу оголошення. Але люди здебільшого намагаються брати породистих тварин. І тільки недавно до мене підійшла одна жіночка й каже: «Цуценята красиві, а от господиня чомусь сумна. Не переймайтеся, все буде гаразд. У нас, в Слов’янську, теж чимало безхатченків, але ми їм допомагаємо».
З цими словами і заспокоїлася. Світ не без добрих людей. Будьмо милосердними, допоможемо чотирилапим друзям.
С.Кришталь, мешканка м. Красний Лиман.