У звичку багатьох увійшло правило не платити за комунальні послуги, але платити все-таки потрібно, інакше майно (рухоме чи нерухоме) може бути арештоване та реалізоване в результаті примусового виконання відповідного рішення суду.
На даний момент в Україні справи про стягнення заборгованості по комунальних платежах розглядаються в рамках наказного провадження. Це порівняно нова для нашої країни спрощена форма позовного провадження, яке введена з метою так званої процесуальної економії і регулюється статтями 95-106 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК). Суть наказного провадження полягає в тому, що справа розглядається без виклику сторін за умови, що вимоги сторони є очевидними. За підсумком розгляду заяви видається особлива форма судового рішення - судовий наказ, який є виконавчим документом.
Згідно зі статтею 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов\'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. На підставі судового наказу державна виконавча служба стягує заборгованість з боржника в межах виконавчого провадження, добровільно або примусово. Однак впадати в паніку не варто. Державний виконавець не прийде до боржника на наступний день і не стане описувати майно, хоча Закон України «Про виконавче провадження» передбачає можливість, відповідно до заяви стягувача одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно та кошти боржника.
Боржникові надається можливість добровільно погасити заборгованість і таким чином виконати рішення суду в самостійному порядку. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього судового наказу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, де вказує боржнику на необхідність самостійно виконати рішення суду та сплатити заборгованість у строк до семи днів. У разі невиконання рішення суду в самостійному порядку, не пізніше наступного дня розпочинається його примусове виконання зі стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов\'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а це як мінімум 10 % від суми, що підлягає стягненню.
За борг менше розміру 10 мінімальних заробітних плат (приблизно 12 тис. грн.) на єдине житло боржника звернення стягнення не здійснюється. В цьому випадку державний виконавець вживає заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Досить поширеною на сьогодні є думка, що житло не може бути примусово реалізовано, якщо там прописана неповнолітня дитина. Але в Україні немає прямої норми, яка б забороняла відчуження квартири або будинку, якщо там прописана особа, яка не досягла 18 років. Норми Цивільного кодексу, Сімейного кодексу та Закону України «Про охорону дитинства» забороняють тільки батькам або особам, що їх замінюють, без дозволу органу опіки та піклування укладати від імені дитини договори, що вимагають нотаріального посвідчення. У данному випадку продавати квартиру буде уповноважена на те організація. Договір купівлі-продажу буде підписуватися продавцем і покупцем, який виграв торги. Боржник, як сторона, за договором не фігуруватиме, а значить, його підпис, завірений у нотаріуса, не знадобиться. Державна виконавча служба може реалізувати нерухоме майно, навіть якщо там прописана дитина.
Цьогоріч станом на 1 вересня у відділі державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції на примусовому виконанні залишилось 327 виконавчих документів про стягнення заборгованості з фізичних осіб на користь підприємств – постачальників комунальних послуг на суму 1 071 704 грн., що в свою чергу негативно впливає на стан розрахунку цих підприємств за отримані ними енергоносії.
Інформацію стосовно цього можна отримати у відділі державної виконавчої служби за адресою м. Ізюм, вул. Фрунзе, 32, ІІ поверх або за тел. 2-14-55, 2-12-71.
О. Жданова, в.о. начальника відділу.