Сталося непоправне. На 78-му році життя пішов за вічну межу Владлен Іванович Столпаков – художник від Бога, людина, яка все своє життя присвятила образотворчому мистецтву.  
Далі.
 Сталося непоправне. На 78-му році життя пішов за вічну межу Владлен Іванович Столпаков – художник від Бога, людина, яка все своє життя присвятила образотворчому мистецтву.  
Малювати почав у 5 років, коли під час війни радянський офіцер подарував йому кілька аркушів паперу та багатокольоровий олівець. Маючи за паспортом ім’я Владлен (так побажав батько), мамі завжди кликала його Олексієм. Тож по життю однокласники, друзі, близькі так і звали його Олексієм, Альошкою, Льохою.
І от не стало Льохи. Його душа тепер на небесах зустрінеться з душею найліпшого друга, відомого місцевого скульптора і художника Паші Жабського. Разом вони вчилися у художньому училищі Харкова, разом починали в Ізюмі великі справи. Багато творчих доробок залишили вони після себе. Обох їх пам’ятають в Ізюмі як талановитих митців.
Владлен Іванович, крім основної роботи, багато уваги приділяв живопису – малював чудові пейзажі, портрети. Перевагу віддавав рідній природі.
Був хорошим порадником для художників – аматорів, допомагав реалізовувати задуми, був душею і організатором місцевої художньої інтелігенції. І ніколи не полишали його наснага та бажання творити, бути у вирі життя.
Саме таким лишається Владлен Іванович Столпаков у пам’яті тих, хто його знав, спілкувався з ним, хоч на мить доторкнувся до його творчих доробків.
Вічна пам\'ять Владлену Івановичу.
Громадська організація «Об’єднання художників і майстрів народної творчості».
Літоб’єднання «Слово».
Ізюмська організація НСЖУ.
Редакція міськрайонної газети «Обрії Ізюмщини».