Розвиток інноваційних технологій змушує нас не те, що йти, а бігти  в ногу з часом,   бути учасниками такого собі  марафону.  Особливо, що стосується  просвітництва, сфери духовного розвитку. В даному випадку  мова піде про  комп’ютер та книгу. В межах сучасної бібліотеки вони роблять заяву на можливість гармонійного співіснування.
ДАЛІ.

Розвиток інноваційних технологій змушує нас не те, що йти, а бігти  в ногу з часом,   бути учасниками такого собі  марафону.  Особливо, що стосується  просвітництва, сфери духовного розвитку. В даному випадку  мова піде про  комп’ютер та книгу. В межах сучасної бібліотеки вони роблять заяву на можливість гармонійного співіснування.
Про це  спробувала  поділитися  думками провідний методист Ізюмської  міської  бібліотеки В.Б. Корчинська.  Вона зазначила, що перемога, яку торік   отримав її колектив у другому раунді програми «Бібліоміст», позитивно позначилася на подальшій роботі.
 Інтернет  гармонійно увійшов у повсякдення. Школярі,студенти медичного коледжу, ліцеїсти, пенсіонери стали  постійними відвідувачами. Приходять, щоб поспілкуватись по скайпу,  щоб скористатись електронною поштою, скласти резюме, знайти роботу. І це не просто пошук. Пані Віра пригадує  випадки, коли одному хлопцеві  вдавалось отримати контакт із закордонням.
Через певний час  Антон Стрік  знайшов роботу в  Арабських Еміратах. Тепер  його мама – постійний відвідувач  ЦРБ: вона приходить , щоб поспілкуватися із сином по скайпу.
Частими відвідувачами стали пенсіонери. Вони можуть відстежити зміни в законодавстві. Пані В.Б. Корчинській, скажімо,  задавали  питання щодо  неточностей, пов’язаних  із пенсійною реформою, виплатою 1000 гривень. Одного відвідувача цікавило питання   професійної категорії, яка не згадувалась у пенсійному законодавстві. Віра Борисівна переглянула не один інтернет-ресурс, щоб впевнитись, що категорія дійсно ніде не згадувалась і лишалось написати офіційного листа з проханням уточнити це питання.  Цікавилися люди умовами дострокового виходу на пенсію. Чи будуть виплачуватися певні відсотки, чи ні ?
Бували і несподіванки. Наприклад, одного разу користувачем центру став підприємець, який забажав навчитися спілкуванню по скапу. В результаті провів дві години за комп’ютером.
Ще однією формою роботи інтернет-центру стало проведення семінарів зі шкільними бібліотекарями та викладачами. Хоча головним героями в освітньому житті лишилися школярі та студенти. Навесні тут  вже стояв намет «Твоя майбутня професія», де всі охочі могли отримати підказку та пораду щодо профорієнтації. Паралельно для колег-бібліотекарів  цікавими стали семінари «Інтернет в пошуку вакансій».
На годині спілкування «Макаренко - письменник та педагог»  перед вихованцями центру кримінальної виконавчої інспекції ізюмського району виступали  бібліотекар та інспектор цієї комісії. Був  також відео-перегляд,  після якого було безпосереднє обговорення, висловлення вражень та переживань. Насправді, на подібних зустрічах дуже важлива увага і розуміння. На перший погляд, відео та інші технічні засоби – другорядні, але саме вони дають змогу урізноманітнити, візуалізувати основні повідомлення та поради. Віра Корчинська досить емоційно згадує про ці зустрічі:
«Здавалось, що це були діти, яких мало чим можна було б зацікавити, але якщо ви до них з душею, то вони, звісно, відгукуються. Незважаючи на важкі долі, це беззахисні діти. Їм потрібна увага».
Використання інтернет-ресурсів дозволяє зробити заходи, які бібліотека організовує  більш змістовними. Тобто з’являється ширше коло для пошуку ідей і матеріалів. Наприклад, «Вернісаж»,  зустріч з ізюмським художником Володимиром Федоренком. Це була  не просто виставка картин, а  творча презентація  під музичний супровід та  вірші, які підбирали  та шукали в інтернеті. Віра Борисівна вважає, що з осучасненням бібліотек збільшилась і кількість відвідувачів.Зазвичай у центр записуються заздалегідь, щоб уникнути черг.
Скажу, що соціальні мережі сприймаються в інтернет-центрі бібліотеки неоднозначно. З одного боку, розширюється коло друзів, а з іншого припиняється звичайне  спілкування, іноді це навіть стає проблемою. На питання «Книга чи інтернет?» Віра Корчинська має власну теорію :
«Думаю вони не належать до категорій, що виключають одна одну, а скоріше є такими, що взаємодоповнюються. Коли гортаєш книгу, краще запам’ятовуєш матеріал, а інтернет дає змогу пошуку. Не можна протиставляти книгу та інтернет».

                                                                                  ***
Підчас нашої розмови у центрі почали з’являтись  відвідувачі.
Студентка Олена Крамаренко наразі вчиться в Харкові. На вихідні приїздить в Ізюм. Вдома інтернету немає, тому щовихідних її можна побачити у  бібліотеці. Як лідер групи, вона допомагає в справі обміну інформацією, пересилання завдань та  теоретичних матеріалів. Про інтернетзалежність Олена чула, але запевняє, що це не про неї.
«До  соціальних мереж не надто звикла,, - сказала вона, -  в основному переписуємося в діалогах. Я староста. Тож зручніше розсилати інформацію».

***
Проходячи через читальну залу, стінами якої стали книжкові шафи, можна зустріти дуже різних людей, які зосереджено вивчають розмаїття полиць.
Надія Іванівна книгу вже обрала. Доки бібліотекар записує її на картку, зізнається, що книги стали альтернативою беззмістовним телевізійним серіалам.У цю хвилину до бібліотеки заходить чоловік. Видно, що він тут вперше. У руках -  ноутбук : « От  треба футбол подивитись, а я не знаю, як підключити, сайт треба, щось ще!»
Напевно, Віра Корчинська і допоможе пану розібратись з новітньою технологією.
У  читальній залі дитячої бібліотеки сидять Сашко та Олексій. Крутячи в руках якусь книгу-ужастик, вони  розповідають про свої вподобання. Так, любов до комп’ютерних ігор не полишає думок хлопчаків, але в очікуванні відкриття центру вони сидять у читальній залі і гортають книжки, час від часу підбігаючи до полиць.
Завідуюча дитячою бібліотекою Оксана Вікторівна Загородна поділилась спостереженням, що в  основному діти цікавляться іграми, хоча про реферати та  доповіді теж питають. Є дуже помітні зрушення : 

***
Людмила Василівна Щербатюк завідує дитячою бібліотекою (район залізничного ринку).  Книгозбірня переїхала у Палац молоді «Залізничник» два  роки тому. Таке сусідство дає змогу тісно співпрацювати  з творчими колективами.
Заходи, на які можуть завітати всі охочі досить різнопланові. Наприклад,  можна здійснити «Віртуальну подорож» країнами світу -  від Великої  Британії до Греції , під   поєднання слайдів з цікавими місцями та вокально- хореографічними замальовками.

 Глядачі змогли завітати на свято «Сюрпризи новорічної ялинки» перед різдвяними святами. Діти з батьками приїздили  навіть з центру міста та району Пісок.  Крім того, на свята проводились презентації, де всі познайомились з традиціями святкування Різдва та Нового . У бібліотеці лише  два працівники, тому інтернет пришвидшує і оптимізує роботу.
Людмила Василівна хоче відродити традицію «Бенефіс читацьких уподобань», коли діти у театралізованій чи іншій довільній формі представлять свої улюблені книжки та водночас показують свої таланти:
«Такі зустрічі  проводились двічі, стверджує вона. - Після цих  свят ми помічаємо, що читання в цьому класі просунулось,що це було проведено немарно і  підвищує престиж книги серед аудиторії. Після «Бенефісу» ми проводимо виставки з улюблених книжок, які потім розходяться на ура.
Водночас присутня загальна тенденція , що діти читають менше, а це  не означає, що вони не читають взагалі, просто тепер надаються перевага аудіо-книгам, яка мотивує прочитати книгу у паперовій версії».
Пані Людмила підкреслює появу тенденції,  що діти читають менше казок. Причиною  стала зміна у шкільній  програмі. З’являється більше зарубіжної літератури.
У підготовці до  мистецької розмови «В гості до картини зі збіркою віршів» Людмила Щербатюк та колеги  використовували  інтернет-ресурси при написанні сценарію, створенні слайдів та пошуку віршів для словесної ілюстрації картин :
«Це колосальний вплив, коли дитина чує голос бібліотекаря, бачить слайд, чує вірш. Це не схоже на  читання лекції. Ми використовуємо новітні технології і показуємо, яким багатогранним є світ, як його можна бачити»
Основна мета – показати, що комп’ютер можна використовувати не лише для ігор, а й для пошуку корисної інформації.
Діти зараз сучасні і їх складно здивувати. Вони багато бачать та чують, тому знайти  слова , щоб показати красу світу - завдання сучасної бібліотеки».

                                                                                 ***
Бібліотека має насичене життя , кожен день минає у швидкому темпі, вона  багато читає, аналізує і продукує.
Комп’ютер та книга радше схожі на колег у контексті легкої конкуренції, аніж на суперників. І якщо бібліотека і  залежить від сучасних технологій, то лише щоб зробити нас сучаснішими.
Ольга Герман, Могилянська Школа Журналістики.