Свято Богоявлення, яке в народі називають ще Водохрещенням, за Юліанським календарем відзначають 19 січня (6 січня – за Григоріанським), воно завершує цикл Різдвяних свят.
Йдеться про хрещення Ісуса Христа в ріці Йордан, під час якого Христос об\'являє себе як Месію і Спасителя.
Свято Богоявлення у перші віки християнства вважалося збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного помноження хліба. Тому й сьогоднішню назву свята «Богоявлення», як стверджує у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь. тижденьРазом з празником Пасхи та Зіслання Святого Духа, празник Богоявлення належить у Східній Церкві до найдавніших. Його почали святкувати в кінці II або на початку III ст. Про нього згадує у своїх творах святий Климент Олександрійський (+ 215).

З празником Богоявлення тісно пов’язане Велике або Йорданське Водосвяття.

У Східній Церкві є два способи освячення води: велике і мале водосвяття. Мале водосвяття використовують з різних нагод, зокрема в день храмового празника. У Греції, наприклад, є звичай освячувати воду малим освяченням кожного місяця.
Велике або Йорданське Водосвяття відбувається два рази в році: в навечір’я і в день празника Богоявлення.
Історики вважають, що перші подібні чини були пов\'язані з хрещенням оглашених.
У першому тисячолітті в практиці Східної Церкви було тільки одне Йорданське Водосвяття, а саме в Навечір\'я празника.
А від ХІ століття приходить звичай освячення води два рази.
Пояснено практику тим, що в Навечір\'я водосвяття вважається символом колишнього хрещення оглашених, а водосвяття в день празника уже відбувається в пам\'ять про Христове хрещення в ріці Йордані.
Від ХІІІ сторіччя чин Водосвяття стає щораз більше наближеним до сьогоднішнього. Впродовж наступних двох століть чин водосвяття набирає сучасного вигляду.