Чому процес адміністративно-територіального устрою гальмується? Які потрібно внести зміни до Конституції України? Префект – помічник чи спонукач? Яка доля районних рад і державних адміністрацій? Що слід зробити для розподілу спільного майна громад? Ці та інші питання стали основою для діалогу за «круглим столом», що відбувся минулої п’ятниці в будинку рад Ізюма.

Народний депутат по 177-му виборчому окрузі Дмитро Любота, а також його колега – член парламентського комітету з питань організації державної влади і місцевого самоврядування Дмитро Микиша мали змогу зустрітися з керівниками адміністрацій міста і району, представниками об’єднаних територіальних громад Ізюмщини, юристами, громадськими активістами. Розмова відбулася у форматі аналізу напрацьованого досвіду. Як зазначив Дмитро Любота, процес децентралізації, що розпочався у 2015 році, не дав поки бажаних результатів. На кінець 2019-го із 1293 ОТГ, які намічалося організувати, було створено лише 876. Це 68 відсотків від запланованого. Тобто реформа, яку обіцяли завершити ще торік, лишилася, так би мовити на пів дорозі. «Коли став народним депутатом, зіткнувся з проблемою (буду говорити про Ізюмський район): справою створення об’єднаних територіальних громад, починаючи з 2015 року, ніхто належним чином не займався. Були перемовини, були прогнози, але, щоб зібратися разом і послухати думки щодо перспектив розвитку територій, чомусь не було», – підкреслив нардеп. За його словами, у первісному варіанті планувалася єдина Ізюмська громада. Але так сталося, що в районі виникла ініціативна група, як зажадала створити Оскільську ОТГ. Саме вона стала пілотним утворенням, яке відчуло на собі переваги прямих відносин з державою, зокрема, в отриманні додаткових коштів на розвиток громади.
Слідом за жителями Оскола, Капитолівки, Студенка і Комарівки пішли й ізюмчани. «Торік до нас добровільно приєдналися населені пункти Кам’янської сільради. Живемо тепер за загальним бюджетом. Хоча проблеми є», – відзначив Ізюмський міський голова Валерій Марченко. За його словами, на сільську громаду витрачається коштів втричі більше, аніж від неї отримується. І причина, в першу чергу, криється у майнових відносинах. Відсутні документи, які б підтверджували права власності на споруди, немає оновлених угод з енергослужбами. Існує проблема в земельних відносинах. Як підкреслив очільник ізюмської громади, доки земля не буде передана в ОТГ, користі від об’єднання мало.
Аналізуючи стан справ, Дмитро Микиша, як експерт, повідомив, що дана ситуація стандартна. Вона стосується практично всіх. «Тож радив би громадам, які створюються, витрачати кошти в першу чергу на аудит та інвентаризацію всього, що є», – сказав він. За його словами, аналогічні проблеми доводилося вирішувати свого часу і американським громадам. Там спершу адміністративні центри теж витрачали грошей набагато більше, аніж ті, хто приєднався. Бо головне, аби люди могли швидко і якісно отримувати адмінпослуги. Нардеп проінформував, що вразі прийняття законопроєкту № 2689, громаду буде зобов’язано мати свій ЦНАП. Це дуже важлива справа.
Йшлося про районні ради, державні адміністрації та про розподіл спільної власності територіальних громад. Дмитро Микиша зазначив, що навіть після змін в Конституції, ці питання будуть вирішуватися не одразу. Це доволі тривалий процес. Реорганізація РДА, скажімо, чи їх ліквідація може розпочатись лише після ухвалення меж нових районів та оновленої редакції проєкту закону «Про місцеві державні адміністрації», тобто не раніше 2021 року. Свої думки висловив голова Ізюмської райдержадміністрації Яніс Никифоров.
З приводу кількості адміністративного апарату, який обслуговує виконавчу структуру влади, поділився думками голова Оскільської ОТГ Геннадій Загоруйко. За його словами, практика показала, що трохи більше трьох десятків службовців неспроможні охопити ввесь обсяг роботи. Збільшення їх кількості бодай удвічі неминуче. А це – додаткові витрати.
Сільський голова Чистоводівки Нерсес Нерсесян здебільшого говорив про перші кроки на шляху до створення Куньєвської ОТГ. Для нього дуже важливим є досвід колег, особливо, що стосується організації навчання дітей в селах, сфери охорони здоров’я.
Підсумовуючи сказане, учасники «круглого столу» зійшлися на думці, що настав час звірити годинник на шляху до децентралізації, осмислити всі важливі питання адміністративно-територіального устрою. Для подачі пропозицій можна скористатися відвідуванням громадської приймальні, що розташована по вулиці Соборній, 31, зайти на сайт Верховної Ради України або на сторінку народного депутата Дмитра Люботи у Фейсбуці, де є необхідні дані для контактування. Як зазначив нардеп приймальня працює за графіком: у понеділок та середу з 8-ї до 17-ї години, суботу з 9-ї до 12-ї години.

Підготував Микола Калюжний.