Захворювання,  що супроводжуються діареєю ( гострі кишкові інфекції ), є однією з найважливіших проблем сучасної медицини. Це обумовлено їх поширеністю, високим рівнем захворюваності, негативними наслідками після перенесеного захворювання, а також значними економічними збитками.
Етіологія гострих кишкових інфекцій надзвичайно різноманітна. Відомі бактеріальні інфекції, що протікають з синдромом гострого гастроентериту ( санмонельоз, дизентерія та інші ), складають лише 20-25 % випадків гострих кишкових інфекцій, що реєструються. Велика група інфекційних гастроентеритів ( до 80 %) має вірусну природу. Основне число випадків не бактеріального гастроентериту ( 50-60 % ) у різних регіонах земної кулі викликається ротовірусом, 15-30 % захворювань пов’язані з вірусами інших груп. Діареї вірусної етіології найчастіше виникають у дітей перших років життя.
Віруси, які є причиною кишкових інфекцій, характеризуються високою резистентністю до дії факторів зовнішнього середовища, а також багатьох факторів фізико – хімічної природи і більшості відомих на сьогодні дезинфікуючих засобів. Віруси дуже стійкі до дії кислих, лужних середовищ і розчинів. Витримують дію ефіру, хлороформу, ультразвуку. Їх не руйнує багаторазове заморожування. При температурі – 4 С вони зберігаються 1 рік, при – 20 С , - 70 С багато років.
Віруси повністю інактивуються ультрафіолетовим опроміненням протягом 30 хв., 5 - хвилиною обробкою 8 % розчином формаліну, 70 % етанолом протягом 30 хв., а також 2 % розчином фенолу і 1 % розчином перекису водню протягом 1 години, хлорне вапно 3%, хлорамін 3%, дезактін 0,2%, а також кипятінням.
Основним джерелом збудника інфекції є хворий вірусним гастроентеритом. Хворий становить небезпеку з перших днів і навіть годин розвитку клінічних симптомів. Джерелом інфекції є і зовні здорові діти і дорослі, що переносять інфекцію безсимптомно.
Основним механізмом передачі збудника кишкової інфекції є фекально – оральним, що реалізується через питну воду, харчові продукти, а також при побутових контактах через іграшки, соски, брудні руки. А також є можливість повітряно – краплинного механізму передачі вірусів.
Основне число захворювань вірусної природи в Україні реєструється, починаючи з кінця листопада до початку травня, а максимум захворюваності припадає на січень – березень, що не характерно для кишкових інфекцій бактеріальної природи.
В Ізюмському районі захворюваність на гострі кишкові інфекції, в лютому 2010 року підвищилась. Основна захворюваність реєструється в районі залізниці, центру міста, вул. Пролетарської.
Щоб не захворіти на кишкові інфекції, треба дотримуватись наступних правил:

• Не використовувати для миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання ( ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо ). Для пиття і приготування їжі використовувати воду питну бутильовану або з централізованих джерел водопостачання. При підйомі захворюваності на кишкові інфекції рекомендовано вживати тільки кип’ячену воду, після 15 хвилин кип’ятіння.
• Не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб.
• Не допускати споживання продуктів та напоїв з простроченим терміном зберігання.
• Не вживати харчові продукти та напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності. При купівлі харчових продуктів та напоїв обов’язково звертати увагу  на терміни та умови зберігання продуктів харчування. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та установлений  термін.
• При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою. При споживанні дітьми – обдати окропом.
• Перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов’язково мити руки з милом.

У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Не рекомендовано займатись самолікуванням.
М.Пазушко,  лікар епідеміолог.