23-24 лютого в нашому місті пройшов ХХІ турнір з футболу серед юнаків пам’яті ізюмського футболіста Андрія Верещаки. У турнірі брали участь 8 команд з міста Ізюм, Ізюмського району та міста Балаклії.
На урочистому параді-закритті турніру були присутні: Володимир Мацокін, заступник Ізюмського міського голови з гуманітарних питань, Ісламов Вісхан, депутат Харківської обласної ради, Максим Стрельник, начальник Управління молоді, спорту та іміджевих проектів Ізюмської міської ради, Віктор Васильович Москальов, колишній тренер-викладач Харківського училища фізичної культури, Тітаренко Сергій, Желяков Євгеній, Масюк Віктор – друзі Андрія Верещаки по команді, Сергій Миколайович Верещака, батько Андрія, та адміністрація Ізюмської ДЮСШ імені В.В. Ткаченка.
Цьогорічний турнір був знаковим, рівно 21 рік було Андрію, коли він пішов з життя, і цього року рівно у 21 раз проводиться турнір його пам’яті. Спортсмени нашого міста, вихованці спортивної школи продовжують вшановувати пам’ять про свого земляка.
Турнір проводився серед юнаків двох вікових категорій 2005-2006 р.н. та 2008-2009 р.н.
За підсумками змагань серед обох вікових категорій перехідний кубок залишився у команд Ізюмської ДЮСШ-1 (тренер-викладач по футболу Шурчилов С.Е.). ІІ місце посіли команди Балаклійської ДЮСШ, ІІІ місце – команди Ізюмської ДЮСШ-2 (тренер-викладач Савін Д.В.). Переможці та призери турніру були нагороджені медалями й грамотами.
Тітаренко Сергій, який є одним із спонсорів турніру, кращому воротарю, захиснику та нападнику (в обох вікових категоріях) вручив у подарунок спортивну форму, а юнакам обох команд-переможниць сертифікати на суму 200 грн. для придбання спортивної форми.
Всі учасники турніру отримали солодкі подарунки від Коваля М.В.
Приємною несподіванкою для Тетяни Миколаївни та Сергія Миколайовича, батьків Андрія, став подарунок від депутата Харківської обласної ради Ісламова Вісхана Алавдієвича – мікрохвильова піч. Приватні підприємці Бондарєв О.Б. та Бублик Є.М. зібрали для батьків Андрія продуктові набори.
Оголошена хвилина мовчання – хвилина спогадів короткого життя спортсмена, який подавав надії у великому футболі. Кажуть, що людина живе до тих пір поки жива про нього пам’ять! Тож

Вспоминайте ушедших

Эта память – бесценный,

Лишь нам предназначенный дар.

И пусть чувствует сердце,

Что память забвения горче.

Вспоминайте ушедших…

Бесслёзно, безгорестно…, молча…