Після Вербної неділі розпочинається тиждень активної підготовки до Великодня. З понеділка господарі прибирають подвір’я, господині білять хату, миють вікна, перуть рушники, скатертини. А у чистий четвер починають пекти паски. Аби вони вийшли гарні та смачні, треба замішувати тісто в доброму настрої. Часом можна почути , що паска «сіла» чи вийшла «крива». Це могло статися й через те, що, коли місили тісто, хтось у приміщенні сварився чи кричав.
Далі.Після Вербної неділі розпочинається тиждень активної підготовки до Великодня. З понеділка господарі прибирають подвір’я, господині білять хату, миють вікна, перуть рушники, скатертини. А у чистий четвер починають пекти паски. Аби вони вийшли гарні та смачні, треба замішувати тісто в доброму настрої. Часом можна почути , що паска «сіла» чи вийшла «крива». Це могло статися й через те, що, коли місили тісто, хтось у приміщенні сварився чи кричав.
На столі – духмяна паска,
А круг неї – писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!
Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя. У християнстві воно є символом Христового Воскресіння. Вчені порівнювали орнаменти на посудинах, що були знайдені при археологічних розкопках, з найстарішими орнаментами писанок і довели, що звичай розмальовувати яйця походить на Україні ще з дохристиянських часів.
КОЖНА РОДИНА мала свій рецепт приготування головної великодньої страви, його передавала мати дочці як дорогоцінний скарб. Хочемо поділитися з читачами «Обріїв» ОСНОВНИМИ ПРАВИЛАМИ ПРИГОТУВАННЯ ПАСОК в українських родинах:
•дріжджі мають бути свіжі, світлі та з приємним запахом;
•яйця для паски беруть свіжі;
•масло — так само. Перед закладанням його потрібно розтопити, дати відстоятись, а потім теплим улити в тісто;
•борошно слід просіяти і залишити на 2-3 години;
•молоко для тіста краще використовувати підкислене — з ним паска виходить ніжніша;
•яйця завчасно треба вибити в окремий посуд і залишити постояти. Тоді жовтки набирають жовтогарячого кольору і паска буде жовтіша;
•всі продукти для тіста мають бути кімнатної температури;
•якщо в паску додаватимемо родзинки, то їх заздалегідь слід помити в холодній воді, обсушити й обсипати борошном, щоб рівномірно розподілялися в тісті;
•тісто місимо довго, поки не почне відставати від рук;
•тісто має піднятися втричі;
•щоб не вийняти з духовки сиру паску, її треба загнітити свяченою вербовою гілочкою. Через годину гілочку витягти: якщо буде зовсім суха, без прилиплого тіста — паска готова;
• після випікання виймати з форми виріб потрібно трохи остиглим. Щоб висока паска не опала, її слід викласти на рушник, застелений на дивані чи ліжку. Певний час поперекачуйте її на цьому рушникові, щоб під час охолодження паска трохи зміцніла.
Духовку слід увімкнути заздалегідь, довівши до температури 200ОС. Відразу після того, як поставили виріб у духовку, не можна відкривати її найближчі 20 хвилин. Щоб випічка не «сіла», дверцята потрібно зачиняти обережно, не створюючи при цьому різкого шуму і пориву повітря.
Коли закладаємо в духовку форму з тістом, варто під неї поставити посуд із водою, тоді паска не буде суха.
З НЕТЕРПІННЯМ чекали, якою паска вийде з печі, бо з її вигляду дізнавалися, чого чекати в житті. Якщо здоба рум’яна, пишна, не підгоріла, то все буде добре; висока випічка віщувала щастя, багатство та здоров’я. Але якщо паска тріснула, перепалилася чи запала, то протягом року в родині може трапитися щось недобре, зруйнуються плани.
Загалом, ІСНУЄ ЧИМАЛО ПРИКМЕТ, пов’я заних із Великоднем. НАПРИКЛАД:
•починаючи з четверга і до самого свята з будинку нічого не виносили, не замітали, а тільки протирали вологою ганчіркою;
•вірили, що знесені у чистий четвер і спожиті на Великдень яйця додають людині здоров’я;
•повернувшись із церкви та переступаючи поріг власної оселі, обов’язково тричі треба сказати: «Свята Паска в хату, вся нечисть із хати».
ПИСАНКА – розмальоване великоднє куряче або декоративне, звичайно дерев’яне, яйце – символ сонця, відродження, любові й краси. Вченими встановлено, що символічних малюнків на писанці понад сто. Кожний візерунок має своє глибоке символічне значення. За технікою виконання писанки поділяють на «дряпанки»
та «мальованки». Найпоширеніша – воскова техніка розпису.
Зважаючи на фізичні особливості шкаралупи яйця, середньовічні писанки до наших днів не збереглися. Масове розписування яєць в Україні існувало протягом століть. У ХІХ столітті писанкарство у різних художніх варіантах побутувало на всій території України, про що свідчать давні колекції українських писанок у музеях Києва, Лубен, Львова, Кракова, Варшави, Брно та ін.
Найдавніші писанки зберігаються у фондах Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НАН України і походять із сіл Острів (1882 р. Львівщина), Слобідка (1891 р. Поділля) та ін.
Писанки виготовляли навесні, перед Великоднем, сільські дівчата і жінки, монастирські ченці й іконописці, міські панночки, пекарі та ін.. Тому й техніка декорування різнилася. На селі яйця фарбували в один колір, інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували у кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів – наклеювали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки тощо. Писанки переважно виготовляли для себе і лише зрідка для продажу на ярмарку. Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Українська писанка у світі є символом нашого народу.
КРАШАНКА – фарбоване в один колір яйце. Червоне яйце означало радість життя, любов. Жовтий колір уособлював місяць і зорі, а в господарстві – урожай. Блакитний – небо, повітря, здоров’я. Зелений – весну, воскресіння природи.
Традиційна технологія виготовлення крашанки є дуже простою, в порівнянні з виготовленням усіх інших видів великодніх яєць. Вона не потребує використання воску, спеціальних фарбта писачка.
У БАГАТЬОХ НАРОДІВ СВІТУ збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком усього всесвіту.
Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят. У Франції та Бельгії вважається, що розмальовані яйця розносять дзвони, повертаючись з Риму. У Греції у Великий четвер фарбують яйця. Великодній фінський стіл прикрашають традиційна паска із сиру й вершків, великодній пудинг, баби, фарбовані й шоколадні яйця, блюда з баранини. В Австралії надзвичайно популярні крашанки із шоколаду або цукру – дуже великі й менші. Ще тут крашанки люблять робити у формі кролика. У Швеції крашанки роблять із картону, а в середину кожного яйця кладуть по великій гарній цукерці. У Польщі популярні писанки та крашанки. В Америці діти одержують кошики від «великоднього зайчика», у яких лежать крашанки й багато шоколадних цукерок.