В законодавстві України досить двояко прописане питання можливості подвійного громадянства. Держава його, по суті, не забороняє (хоча може припинити громадянство України у визначених випадках), проте і не декларує. 
Покарання або відповідальність за подвійне громадянство також не передбачене. Набуття громадянства іншої країни не вважається порушенням принципу єдиного громадянства, що закріплений у Конституції. 
Далі. В законодавстві України досить двояко прописане питання можливості подвійного громадянства. Держава його, по суті, не забороняє (хоча може припинити громадянство України у визначених випадках), проте і не декларує.
Покарання або відповідальність за подвійне громадянство також не передбачене. Набуття громадянства іншої країни не вважається порушенням принципу єдиного громадянства, що закріплений у Конституції. Стаття 4 Конституції України проголошує: \"В Україні існує єдине громадянство\", а п.1 статті 2 закону \"Про громадянство України\" деталізує принцип єдиного громадянства, який закріплений у Конституції:
1.Окремі адміністративно-територіальні одиниці України (області, Автономна республіка Крим) не можуть мати свого громадянства;
2.Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;
3.Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Теоретично подвійне громадянство не визнається законодавством України, а практично його ніхто не забороняв.
При цьому передбачається можливість припинення або втрати українського громадянства.
Рішення про припинення громадянства приймається указом президента України (ст. 22 закону) на основі рішення комісії з питань громадянства (ст.23), прийнятого за клопотанням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства (ст.24), або за поданням про втрату особами громадянства України МЗС, дипломатичними представництвами та консульськими установами (ст.25).
Ст. 19 закону передбачає також випадки, коли таке позбавлення неможливе. А саме в разі:
1.Одночасного набуття дитиною при народженні громадянства України та громадянства іншої держави;
2.Набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів-іноземців;
3.Автоматичного набуття іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;
4.Автоматичного набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави.
Однак приклади застосування цієї процедури невідомі.
Врегулюванням цього питання деякий час віддано займалися депутати, які обмежилися спробами ввести відповідальність за приховування громадянства іншої держави. Одного разу у 2012 році навіть проголосували за відповідний закон і встановили штраф за неповідомлення громадянином про отримання громадянства іноземної держави. Але тоді президент повернув закон на доопрацювання, яке триває і досі.
Слід зазначити, що з метою формального прикриття своєї агресії та формування підтримки місцевого населення, РФ видавала свої паспорти громадянам України, переважно з Донбасу та Криму. За неофіційною інформацією, російські паспорти мають близько трьох сотень тисяч громадян України. Деякі експерти називають цифри значно більші, але офіційних даних, нажаль немає.
Крім того, російський паспорт фактично рятує громадянина України від кримінальної відповідальності.
Так, якщо громадянин України, який має російський паспорт, працює на російські спецслужби, здійснює антиукраїнську діяльність, вбиває українців, вчиняє інші злочини – то йому варто перетнути кордон з РФ, і Росія на законних підставах відмовить Україні у видачі свого громадянина.
Складно уявити, що депутати перекриють собі кисень. Вже давно не секрет, що чимала кількість депутатів має паспорти інших країн. Можливо, таким чином деякі з них намагаються догодити своєму електорату, так би мовити, бути солідарними зі своїми виборцями. За неофіційними даними, майже двісті тисяч людей на Заході України мають паспорти Угорщини, Польщі, Румунії. Депутати просто не можуть підтримати встановлення відповідальності за подвійне громадянство, не втративши своїх виборців.
За останні кілька років представників влади з паспортом іншої країни ловили частіше, ніж за всі попередні роки незалежності України. Великобританія, Угорщина, Ізраїль, Канада, Греція, Росія – це лише мала частина країн, громадянами яких є українські політики та чиновники.
Так, наприклад, Роман Насіров очолював Державну фіскальну службу, маючи, за даними правоохоронців, крім українського ще два паспорти – Великобританії та Угорщини. Наявність першого навіть підтвердили представники королівства.
Депутат від «Радикальної партії» Андрій Артеменко, який пропонував здати Крим в оренду Росії, виявився громадянином Канади, в чому він не так давно зізнався особисто. Цю ж інформацію озвучував і генеральний прокурор Юрій Луценко.
Є серед народних депутатів України і громадяни Греції. У будь-якому разі, ще в минулому році в НАБУ запевняли, що нардеп-втікач від «Волі народу» Олександр Онищенко має паспорт цієї країни.
Проблема подвійного громадянства у владі стала настільки серйозною, що Петро Порошенко навіть запропонував заборонити мати два паспорти. Відповідний проект закону вже поданий до Верховної Ради. Щоправда, невідомо, чи підтримають його депутати, які самі охоче користуються такою можливістю.
Наразі текст документу та пояснювальна записка до нього відсутні.
\"Законопроект стосується вирішення питання з подвійним громадянством. Цим законом буде встановлено, що особа, яка добровільно набула громадянство іноземної держави, буде вважатися такою, що потрапляє під дію вимоги про припинення українського громадянства\", - сказав представник президента у Верховній Раді Артур Герасимов.
Особливо актуальним на сьогодні є питання призову до військової служби та мобілізації українських чоловіків, що виїхали за кордон та отримали громадянство інших держав. Отже, чоловіки, які не відмовились від громадянства України, все одно підлягають призову і мобілізації та зобов’язані нести «українську військову службу».
Але як би там не було, варто пам’ятати, що біпатризм, тобто подвійне громадянство, гальмує процес формування спільних цінностей, пріоритетів розвитку нації, єдності народу. А також, що інститут подвійного громадянства нівелює міцність стійкого юридичного зв\'язку, який існує між громадянином і державою, наслідком чого можуть стати міжнародні конфлікти, послаблення спроможності держави впливати на своїх громадян, а також захищати їхні інтереси за кордоном.
Євгенія Дубинець