Двадцять років наші політики не говорили людям правду про те, що тарифи на газ були низькими тільки тому, що за реальну вартість цього палива треба було доплачувати з Державного бюджету України, причому, в гігантських обсягах. Уявіть собі: за останні десять років через штучно занижені ціни на газ Україна втратила 53 млрд. доларів. На сьогодні це два річних бюджети країни!
Арифметика дуже проста. Якщо ціну на газ занижено, значить, є різниця між ціною, за яку газ купують, і ціною, за якою його продають внутрішнім споживачам. Цю різницю покриває держава з бюджету - себто, з кишень своїх громадян, які платять податки. При цьому держава платить за всіх - і бідних, і багатих, і тих, хто споживає мало, і тих, хто споживає багато. Якщо ж ціна ринкова, то багаті платять за себе самі, а держава допомагає адресно лише тим, хто потребує допомоги. Читати далі ...
Двадцять років наші політики не говорили людям правду про те, що тарифи на газ були низькими тільки тому, що за реальну вартість цього палива треба було доплачувати з Державного бюджету України, причому, в гігантських обсягах. Уявіть собі: за останні десять років через штучно занижені ціни на газ Україна втратила 53 млрд. доларів. На сьогодні це два річних бюджети країни!
Арифметика дуже проста. Якщо ціну на газ занижено, значить, є різниця між ціною, за яку газ купують, і ціною, за якою його продають внутрішнім споживачам. Цю різницю покриває держава з бюджету - себто, з кишень своїх громадян, які платять податки. При цьому держава платить за всіх - і бідних, і багатих, і тих, хто споживає мало, і тих, хто споживає багато. Якщо ж ціна ринкова, то багаті платять за себе самі, а держава допомагає адресно лише тим, хто потребує допомоги.
Всі ці роки низькі ціни на комунальні послуги компенсували зі своїх кишень лікарі, вчителі, працівники бюджетної сфери, військові. Адже замість того, щоб підвищувати зарплатні освітянам і медикам, держава витрачала великі кошти на компенсацію Нафтогазу, що в останні роки перевищувала уже 100 млрд. грн.
Уряд не заробляє на тарифах. З їх підвищенням зменшилися втрати Державного бюджету. Тому відбулося не стільки підвищення цін, скільки скорочення державних дотацій енергетичним компаніям. 70% їхніх доходів становили доплати з бюджетів усіх рівнів, і це, звичайно, було дуже вигідно олігархам.
До прикладу, у 2016 році занижена ціна на газ обійшлася би державі у 170 млрд. грн.. на дотацію Нафтогазу. На субсидії Уряд у цьому році виділив 40 млрд. грн.. Різниця – 130 млрд. грн. – це кошти, що їх роками крали з кишень українців, а могли б спрямувати на ремонт доріг, підтримку шкіл, лікарень, будівництво нових дитячих садочків та заробітну платню бюджетникам.
Існує два способи знизити плату за комунальні послуги: «штучно» здешевлювати газ або допомогти людям комплексно утеплити будинки та модернізувати інфраструктуру комунальних підприємств. У першому випадку – це безповоротно втрачені для країни гроші та неефективне споживання дорогого імпортного газу. У другому – інвестування тих же коштів у створення робочих місць у сфері енергоефективності житлових будинків, міської інфраструктури. А це забезпечить в подальшому стале зростання економіки та підвищення соціальних стандартів.
Уряд України обрав другий шлях, усвідомлюючи, що це непопулярний крок, який зазнає критики з боку населення і викличе протидію монополій, що втрачатимуть свій ринок, а відповідно, високі прибутки.
Двадцять років наші політики не говорили людям правду про те, що тарифи на газ були низькими тільки тому, що за реальну вартість цього палива треба було доплачувати з Державного бюджету України, причому, в гігантських обсягах. Уявіть собі: за останні десять років через штучно занижені ціни на газ Україна втратила 53 млрд. доларів. На сьогодні це два річних бюджети країни!
Арифметика дуже проста. Якщо ціну на газ занижено, значить, є різниця між ціною, за яку газ купують, і ціною, за якою його продають внутрішнім споживачам. Цю різницю покриває держава з бюджету - себто, з кишень своїх громадян, які платять податки. При цьому держава платить за всіх - і бідних, і багатих, і тих, хто споживає мало, і тих, хто споживає багато. Якщо ж ціна ринкова, то багаті платять за себе самі, а держава допомагає адресно лише тим, хто потребує допомоги.
Всі ці роки низькі ціни на комунальні послуги компенсували зі своїх кишень лікарі, вчителі, працівники бюджетної сфери, військові. Адже замість того, щоб підвищувати зарплатні освітянам і медикам, держава витрачала великі кошти на компенсацію Нафтогазу, що в останні роки перевищувала уже 100 млрд. грн.
Уряд не заробляє на тарифах. З їх підвищенням зменшилися втрати Державного бюджету. Тому відбулося не стільки підвищення цін, скільки скорочення державних дотацій енергетичним компаніям. 70% їхніх доходів становили доплати з бюджетів усіх рівнів, і це, звичайно, було дуже вигідно олігархам.
До прикладу, у 2016 році занижена ціна на газ обійшлася би державі у 170 млрд. грн.. на дотацію Нафтогазу. На субсидії Уряд у цьому році виділив 40 млрд. грн.. Різниця – 130 млрд. грн. – це кошти, що їх роками крали з кишень українців, а могли б спрямувати на ремонт доріг, підтримку шкіл, лікарень, будівництво нових дитячих садочків та заробітну платню бюджетникам.
Існує два способи знизити плату за комунальні послуги: «штучно» здешевлювати газ або допомогти людям комплексно утеплити будинки та модернізувати інфраструктуру комунальних підприємств. У першому випадку – це безповоротно втрачені для країни гроші та неефективне споживання дорогого імпортного газу. У другому – інвестування тих же коштів у створення робочих місць у сфері енергоефективності житлових будинків, міської інфраструктури. А це забезпечить в подальшому стале зростання економіки та підвищення соціальних стандартів.
Уряд України обрав другий шлях, усвідомлюючи, що це непопулярний крок, який зазнає критики з боку населення і викличе протидію монополій, що втрачатимуть свій ринок, а відповідно, високі прибутки.
Переглянули: 224