Дані дослідження
Найкраща інформаційна гігієна у Східній Україні (39%). У цілому по Україні цей показник 53% порушників інформаційної гігієни серед всіх працівників компаній.
Це дані дослідження Facebook-акаунтів співробітників 20 компаній. Його провела волонтерська ініціатива “Як не стати овочем” в рамках вивчення рівня інформаційної гігієни українців.
У Східній Україні найнижчі показники серед порушників по посиланнях на сайти сміттярки (47%) та публікація фейків (25%).
У Харківській області найнижчий відсоток порушників - 33%. Високий показник проходження тестів серед порушників 30%.
Як досліджували?
Перша хвиля дослідження обмежувалася 20 компаніями. Всі вони входили в рейтинг найкращих роботодавців 2018-2019 років за версією профільного порталу з пошуку роботи grc.ua.
Компанії: ПриватБанк, Альфа-Банк, Креді Агріколь Банк, Райффайзен Банк Аваль, ДТЕК, WOG, Vodafone Україна, Київстар, lifecell, Нова Пошта, McDonald's Ukraine, Comfy, Eldorado, Сільпо, АТБ-маркет, Coca-Cola HBC Ukraine, Roshen, Bayer, Фармак, Дарниця.
Акаунти для аналізу обиралися випадковим чином по 50 працівників кожної компанії. Для однорідності вибірки, в аналіз були взяті акаунти, які відповідали таким критеріям: не бот; відкритий аккаунт; регулярні публікації; в акаунті є відмітка, що людина працює в компанії зі списку; людина не займає керівні посади в центральному офісі та не працює в комунікаціях.
Після формування основної вибірки, формувалася додаткова регіональна. Захід, Центр, Північ, Південь - до мінімум 150 респондентів у кожному з регіонів; Схід - 93 (найменша присутність співробітників великих компаній). Також перевірялась наповненість вибірок по ключовим областям та місту Києву - до мінімум 70 респондентів у кожній з областей Львівська, Дніпропетровська, Одеська та м.Києві; Харківська область - 61.
У рамках дослідження порушеннями інформаційної гігієни вважалися:
- публікація матеріалів з посиланням на сайти-сміттярки. Сайти, які публікують контент по принципу його клікабельності, а не достовірності інформації. Немає автора, неможливо прослідкувати джинсу, велика концентрація фейків та маніпуляцій
- тексти з маніпулятивними заголовками
- фейки. В тому числі дописи, які були помічені Facebook, як фейкові чи маніпулятивні.
- тести та ігри розважального характеру (“Яка ти змія?”), проходячи які людина дає доступ до своїх даних.
Аналіз публікацій акаунтів проводився вручну та з допомогою системи SemanticForce. Період аналізу: січень-червень 2020.
Деталі методології
Центр (55% порушників). Порушники меньше посилаються на сайти-сміттярки (60%) та публікують фейки (33%). Проте серед них високий показник проходження тестів - 31%.
Південь (53% порушників). Порушники меньше публікують тексти з маніпулятивними заголовками (44%) та фейки (28%). Найвищий показник проходження тестів (36% порушників).
Захід (52% порушників). Порушники найбільше посилаються на сайти-сміттярки (73%).
Північ (50% порушників). Порушники найбільше публікують фейки (47%).
В Одеській області найбільше порушників - 56%. Порушники менше публікують тексти з маніпулятивними заголовками 43% та фейки 21%. Проте високий показник проходження тестів 33%.
Дніпропетровська область на другому місці по кількості порушень - 50%. Порушники найбільше публікують текстів з маніпулятивними заголовками 68%, меньше посилаються на сайти-сміттярки 58%.
В Києві 50% порушників. Найбільше порушники публікують фейки - 48%.
У Львівській області лише 46% порушників. Високий показник проходження тестів серед порушників - 33%, проте вони меньше публікують текстів з маніпулятивними заголовками - 44%.
В цілому по Україні найгірша інформаційна гігієна в співробітників АТБ (74% порушників інформаційної гігієни). Найкраща у Ельдорадо (32% порушників).
4519 постів з фейками та маніпуляціями опублікували співробітники компаній за період аналізу. Це в середньому 8,5 постів на одного порушника. Найменше постів-порушені на одно співробітника у Кока-Коли (4), найбільше у Фармак (16).
Структура порушень інформаційної гігієни серед всіх працівників компаній такі:
- 34% поширюють на своїх сторінках посилання на сайти-сміттярки.
- 27% публікують тексти з маніпулятивними заголовками.
- 21% респондентів опублікували фейки. В тч 7% опублікували матеріали, які були помічені Facebook, як фейкові чи маніпулятивні. Дані пости не були видалені власниками акаунтів.
- 13% проходять тести на кшталт “Яка ти змія?” через які відкривається доступ до даних людини.
35% респондентів в перемішку з фейками та маніпуляціями публікують пости з рекламою компанії в якій працюють. Найменше про компанію пишуть ті, хто публікує багато постів. І навпаки, ті хто публікує мало постів, схильні писати про компанію більше.
23% співробітників компаній пишуть багато постів. Як правило, це більше одного поста в день. Здебільшого це репости. В цій категорії найбільша частка порушників інформаційної гігієни - 87%.
Серед порушників інформаційної гігієни, які публікують багато постів найбільше зустрічається фейків та посилань на сайти сміттярки.
Серед порушників, які мало пишуть, рідше зустрічаються тексти з маніпулятивними заголовками та фейки.
Чим більше людина публікує постів, тим менше вона їх фільтрує.
Довідка
Ініціатор дослідження: “Як не стати овочем”, волонтерська ініціатива, яка вчить інформаційній гігієні та базовим знанням з ключових життєвих сфер.
SemanticForce - міжнародна продуктова компанія, яка з 2009 року розробляє платформу моніторингу та аналітики медіа та соціальних мереж. Компанія працює з клієнтами понад 15 країн. Серед клієнтів Samsung, SONY, Hyundai, adidas, Nestle та інші провідні бренди та агентства.
Чому це проблема та що з цим робити
Нижче коментар від ініціаторів дослідження.
Спікер , засновниця ініціативи “Як не стати овочем”, авторка книги “Нація овочів? Як інформація змінює мислення та поведінку українців”
Інформаційні віруси вже є невід'ємною частиною нашої реальності. Вони — інструмент сучасних війн, інформаційних атак на бізнес, конкурентного переділу ринків. Їхня кількість постійно зростає. Мінімальний бюджет зменшується, а набір інструментів розширюється.
Щороку збитки світової економіки від поширення фейкової або маніпуляційної інформації сягають $78 млрд. Це розрахунки професора Роберто Кавазоса з Балтиморського університету, які він у вересні 2019.
Самі ж меседжі інформаційних атак стають все примітивнішими та б’ють асиметрично. Потрібно знищити репутацію компанії — бомбардуємо чутками про звалища відходів, порушення санітарних норм, рабське ставлення до людей, російський бізнес тощо.
Опірність фейкам та конспірології суттєво знизилася під час інфодемії. Зокрема українці не лише повірили в штучність коронавірусу та супутні маніпуляції, а й відмовляються вакцинуватися. Зараз лише 25% українців безкоштовною вакциною проти Covid-19, якщо б вона вже існувала. Ще 16% вагаються, проте швидше зроблять щеплення. 49% – відмовляться.
Це результат кількамісячної інформаційної кампанії. Швидкість розповсюдження фейків та їх дії на поведінку людей зросла. Бізнесу потрібно вчитися жити і в цій новій реальності. Адже те, що для власника чи топ-менеджера знаходиться в категорії «як в це може хтось повірити?», для інших людей — «красива» правда, в яку вони не тільки охоче вірять, але і керуються нею в буденному житті.
Відсутність у співробітників інформаційної гігієни - це додаткова загроза в період атак на бізнес. Є тема, яка життєво важлива для колективу. Є страх та стрес перед можливістю втрати роботу. Нерозуміння того, що відбувається та відсутність вичерпних відповідей на запитання, які виникають під впливом атаки. До цього додається недовіра до офіційних джерел та, часто, запізніла реакція на репутаційні кризи з боку власників. Одиниці з тих, хто проходив через інформаційну атаку на свого роботодавця, можуть похвалитися іншою атмосферою в колективі.
Чи можна змінити співробітників в короткостроковій перспективі? Ні. Проте можна почати ефективно цим керувати і, як результат, мінімізувати ризики та почати змінювати ситуацію.
Компаніям варто моніторити та попереджати не тільки ті інформаційні атаки, які безпосередньо пов’язані з ними. Зовнішні інформаційні віруси можуть нашкодити бізнесу не менше. Наприклад, наляканий фейком з соцмереж менеджер ухвалить помилкове рішення, що принесе збитки компанії. Тому варто проводити системну роз’яснювальну роботу з персоналом щодо гучних інформаційних вірусів.
Додати в навчальні програми співробітників два блоки:
- фільтрація джерел інформації: відрізняти медіа від сайтів-сміттярок, розуміти як інформація змінює мислення та поведінку людини. Це активує режим «витіснення» фейків через домінування об’єктивних медіа.
- базове розуміння, як працюють ключові життєві сфери (держава, економіка, медицина тощо). Це сформує скелет об’єктивних знань у сферах де найчастіше ці знання заміщаються фейками.
Додаток №1 для регіональних медіа: таблиці по регіональному зрізу
Повний звіт
Таблиця 7 “Рейтинг регіонів по порушенням інформаційної гігієни”
| Порушники | |
| Центр | 55% |
| Південь | 53% |
| Захід | 52% |
| Північ | 50% |
| Схід | 39% |
Таблиця 8 “Рейтинг по порушенням інформаційної гігієни окремих областей та м.Києва”
| Порушники | |
| Одеська область | 56% |
| Дніпропетровська область | 51% |
| Київ | 50% |
| Львівська область | 46% |
| Харківська область | 33% |
Таблиця 9 “Які саме порушення роблять співробітники, які не дотримуються інформаційної гігієни (регіональний зріз)”
| Сміттярки | Маніпулятивні заголовки | Фейки | Тести | |
| Центр | 60% | 55% | 33% | 31% |
| Південь | 64% | 44% | 28% | 36% |
| Захід | 73% | 49% | 40% | 27% |
| Північ | 64% | 54% | 47% | 26% |
| Схід | 47% | 44% | 25% | 28% |
Таблиця 10 “Які саме порушення роблять співробітники, які не дотримуються інформаційної гігієни (окремі області та м.Київ)”
| Сміттярки | Маніпулятивні заголовки | Фейки | Тести | |
| Одеська область | 64% | 43% | 21% | 33% |
| Дніпропетровська область | 58% | 68% | 35% | 25% |
| Київ | 62% | 53% | 48% | 26% |
| Львівська область | 67% | 44% | 40% | 33% |
| Харківська область | 50% | 40% | 20% | 30% |
Додаток №2 для регіональних медіа: ілюстративні приклади порушень інформаційної гігієни
Сайти-сміттярки
Маніпулятивні заголовки
Фейки
Тести
Додаток №3 для регіональних медіа: про ініціативу “Як не стати овочем”
Відсутність у людей інформаційного імунітету - це комплексна та глибока проблема. Проте її вирішення неможливе без двох ключових навичок: вміння фільтрувати інформацію та розуміння того, як функціонують ключові сфери життя (політика, економіка, медицина і тд).
“Як не стати овочем” вчить людину фільтрувати джерела інформації та дає розуміння функціонування ключових сфер - держави, економіки, медицини, міжнародної політики, цифрової реальності, популярної науки.
- людина не стане медійником чи фактчекером, проте навчити її обирати канали інформації з мінімумом інформаційних вірусів можна за місяці, а не роки
- чисті інформаційні джерела будуть витісняти фейки та заміщати їх актуальною та об'єктивною інформацією
- паралельно буде проходити навчання, яке формуватиме скелет базових знань щодо побудови сучасного суспільства
Ініціатива “Як не стати овочем” - це не про академічні знання. Вся інформація в процесі навчання буде братися зі звичних для людини джерел - медіа та соціальних мереж. Проте вона буде відфільтрована та структурована. Все для того, щоб людина з одного боку отримала знання, з іншого зрозуміла як фільтрувати та аналізувати інформацію в реальному житті.
Дослідження “Як дотримуються інформаційної гігієни працівники 20 великих українських компаній” проводилося в рамках виконання завдань проекту на 2020-2023 роки по формуванню у 7 млн українців інформаційної гігієни та базових знань с ключових сфер життєдіяльності (політика, економіка, медицина тощо).
ТОП-200 роботодавці - це 1,6 млн співробітників та понад 4 млн членів їх сімей (в тому числі літнього віку). Це значна частка активного населення України.
Детально про задачі ініціативи на 2020-2023 та інструменти їх виконання .
Завантажується ...