У кінці вересня секретаріат Національної спілки журналістів України проаналізував хід реформування друкованих ЗМІ. За підсумками моніторингу та інформації, яку надали обласні осередки НСЖУ, найбільшу кількість реформованих видань зафіксовано на Вінниччині (із 34 газет завершили процедуру – 15). До списку лідерів увійшли Запорізька, Тернопільська Харківська та Сумська області.

Та слід зазначити. що є регіони, де склалася непроста ситуація. На Закарпатті реформувалася лише одна газета, по два видання пройшли процедуру змін у Львівській та Донецькій областях. А завершує цей список Київщина. Тут досі не пройшла реформування жодна районка.
На Слобожанщині статистика дещо інша. Із 30 видань - дев’ять вже перетворилися із комунальних у господарські товариства. Першою реформувалася газета «Нове життя» з Близнюківщини. Завершили процес реформування «Вісті Красноградщини», газета «Краєвид» Шевченківського району, «Обрії Ізюмщини», часопис «Зоря» Золочівського району, «Знамя труда» - на Первомайщині, «Вісті Барвінківщини», Борівська «Трудова слава» та «Богодухівський маяк». Ще дві газети у Валківському та Краснокутському районах перебувають в стадії перетворення.
Слід зазначити, що реформування відбувається з потугами. Місцеві чиновники сприйняли його по-різному. Одні взялися укладати договори про співробітництво з редакціями, інші навпаки вдалися до пошуку різних причин, аби загальмувати цей процес. У Кигичівці мав місце факт, коли редактора просто звільнили із займаної посади . І це при тому, що в Законі про місцеве самоврядування виключено норму, згідно з якою співзасновники мали право призначати і звільняти редакторів друкованих ЗМІ. Мало того, дехто з керівників органів влади розпочав використання державного ресурсу, аби нашкодити редакційним колективам під час передплатної кампанії.
Непроста ситуація склалася в редакції Куп’янська, де газета, радіо, телебачення, Інтернет-портал опинилися під єдиним дахом, тобто стали одним комунальним підприємством. Тут засновники так і не спромоглися виокремити друкований засіб масової комунікації для подальшого реформування. Два трудових колективи - газета «Новини Чугуєва» та газета «Харьковские известия» досі не скористалися правом на розвладнення.
Є засновники, які не квапляться розглянути пропозицію трудового колективу редакції щодо реформування і не приймають рішення про вихід зі складу співзасновників. Це стосується, зокрема, районної ради та райдержадміністрації на Балаклійщині. Там газетярі місцевого видання так і лишаються у підвішеному стані. Це єдина райцонка на Харківщині, яка не знає про свою подальшу долю.
Хотілося б вкотре звернутися до усіх державних органів та представників місцевого самоврядування. Не зволікайте з прийняттям рішення, які передбачені Законом про роздержавлення друкованих ЗМІ. Бо вже з 1 січня 2019 року органи державної реєстрації вимушені будуть позбавити трудові колективи редакцій Свідоцтв на право видавати газети, які не пройшли процедуру реформування.
Іншими словами, вже сьогодні треба перейти на цивілізовані форми взаємин редакцій та органів влади. Зараз, коли йде верстка бюджету на 2018 рік, варто б перебачити необхідні кошти на висвітлення діяльності органів влади та укласти відповідні договори з регіональними друкованими ЗМІ.
З початку наступного року НСЖУ оприлюднить списки ворогів реформування преси. Не бажано було б, аби сюди потрапили представники Харківщини.
Успішна реалізація реформи комунальної преси – це питання інформаційної безпеки держави. Тільки політична та економічна незалежність газет може забезпечити право громадян на свободу слова та інформацію.

К.Григоренко, голова робочої групи НСЖУ з питань реформування.