З початком повномасштабного вторгнення, поняття волонтерства в Україні набуло геть нового значення і масштабу. Безумовно, і до 24 лютого у нашій країні було багато організацій, котрі займалися допомогою людям. Але, з приходом ворога на нашу землю, їх стало у десятки разів більше.

У різних куточках країни люди згуртувались, аби допомагати постраждалим від російської навали. Напрямків такої діяльності багато - одні виконують небезпечну роботу з евакуації людей з окупованих та прифронтових територій, інші опікуються долею покинутих і постраждалих тварин. Хтось піклується про ментальне здоров’я дітей та дорослих, проводячи заняття з психології та емоційної сталості. Частина добровольців зайнята налагодженням зв’язків з благодійними організаціями та фондами, аби організувати ту чи іншу гуманітарну допомогу постраждалим. Є ті, хто виконують більш «механічну» роботу – допомагають з фасуванням та транспортуванням цієї допомоги – адже пакети та коробки з продуктами чи засобами гігієни теж хтось складає, вантажить, привозить. Загалом існує дуже багато напрямків волонтерської діяльності – усі їх важко перелічити.

У нашому місті волонтерство теж є. Ізюмчани об’єднуються у спільноти аби допомагати. Зокрема військовим – тим, хто захищає нас на бойових позиціях, і тим, хто знаходиться у госпіталі. Одне з таких об’єднань – проєкт «Ізюмські помічниці», створений у рамках діяльності громадської організації «Добро ХАБ». Це об’єднання жінок (а з плином часу, і чоловіки долучились до діяльності), котрі опікуються харчуванням та безпекою наших військових. Вони виготовляють сухі супи швидкого приготування, енергетичні батончики, випічку та інші смаколики. Плетуть маскувальні сітки, кікімори, кавери на шоломи, накомарники. А крім того збирають донати і купують необхідне для бійців.

Очолює «Ізюмських помічниць» Тетяна Рибакова. До війни та після деокупації у звичайному житті вона – лаборант мікробіологічної лабораторії. Повернувшись до Ізюма після його звільнення, Тетяна стикнулась з проблемою відновлення та обігріву робочого простору. У пошуках допомоги, познайомилась із волонтеркою Юлією, котра допомогла роздобути буржуйки. Дізнавшись про діяльність Юлії, Тетяна зрозуміла, що теж хоче допомагати. Розпочалось усе з пошуку рецептів сухих супів. Не знайшовши чогось по-справжньому домашнього, Тетяна вигадала свої рецепти і технології, якими тепер користуються «помічниці». Позитивні відгуки від військових додали наснаги та посилили бажання бути корисною.

Зрозумівши, що самій таку справу не подолати, волонтерка вирішила підключити громаду міста. Звичайно, підтримку від родини вона вже отримала, але цього було замало – потрібні були кошти, продукти, вільні руки для роботи. Тетяна створила групу у популярному месенджері, стала додавати туди людей і процес пішов, з кожним днем набираючи обертів. Хтось поділився овочевими запасами, хтось визвався допомагати фізично, а хтось задонатив певну суму. Так і утворилось об’єднання «Ізюмські помічниці». Згодом з’явилась ідея допомагати бійцям не тільки харчами, а й засобами маскування – отримали замовлення на маскувальні сітки і кікімори. Почали збирати тканини, нитки та інші необхідні матеріали. Освоїли технологію виготовлення і почали активну роботу. З розростанням діяльності, постало нове питання – велике приміщення для роботи. У цьому, але на жаль тільки у цьому, допомогла місцева влада, дозволивши розміститись виробництву у приміщенні дитячого садочка.

За вісім місяців роботи, «Ізюмські помічниці» виготовили майже 10 тисяч порцій супів, незліченну кількість енергетичних батончиків, пиріжків і  печива. Сплели 150 маскувальних сіток, 60 «кікімор», 150 каверів на шоломи. Було зібрано 160 тис. грн, на які купували шоломи, навушники, біноклі, одяг, продукти на супи, матеріали на сітки та інше необхідне.

Діяльність цього об’єднання висвітлюється у вайбер-спільнотах та сторінках у соціальних мережах. Про те, як витрачаються кошти, кому і куди передається допомога, Тетяна чітко звітує перед громадою – жоден донат не буває загубленим чи направленим не на ту справу.

Вагомо допомагають дрібні підприємці. Є люди, котрі допомагають із закупівлею без націнок та навіть безкоштовно доставляють товари. Таким чином вдається вигідно купувати овочі, спеції, чай, каву та навіть засоби для боротьби з мишами, які так сильно докучають нашим захисникам. На жаль, таких добродіїв мало. Але, «помічниці» дуже вдячні тим, хто таким чином підтримує їхню діяльність.

Обов’язки між учасниками розділені згідно побажань та умінь. Частина жінок задіяна у виготовленні сіток та інших виробів. Зрозуміло, що раніше ніхто з них не умів цього робити, але дякуючи інтернету і досвідченим однодумцям – навчилися. Інколи доводиться фарбувати тканини – хоробрі дівчата освоїли і цю технологію. Інша частина учасників займається кулінарними справами – сушать овочі, збирають супи, сортують, пакують, вакуумують. Уся продукція супроводжується фірмовими етикетками з інструкціями, словами вдячності та підтримки. Деякі з учасників допомагають Тетяні з адмініструванням – веденням сторінок у соціальних мережах, спілкуванням з волонтерами, військовими та меценатами, підготовкою звітів та іншої інформації.

Вся робота добре організована і будується перш за все на довірі і бажанні допомогти захисникам і захисницям України. Але є певні труднощі – періодично не вистачає часу, коштів та людського ресурсу. Тому «Ізюмські помічниці» запрошують кожного і кожну, хто бажає долучитись до гарної справи. Якщо ви маєте вільний час – приєднуйтесь до плетіння чи готування. Переймаєтесь, що чогось не вмієте – приходьте, вас усьому навчать. Маєте можливість поділитись овочами чи іншими складовими, які необхідні для приготування страв – дайте про це знати. Вам навіть не доведеться щось кудись везти – «помічниці» самі приїдуть. А якщо маєте змогу допомогти фінансово – для цього є спеціальний рахунок.

Звісно, що «Ізюмські помічниці» - не єдині помічники наших бійців. У нашому місті доволі багато волонтерів і доброчинців. Долучайтесь до їхніх рядів, адже кожен з нас може робити добрі справи, наближаючи перемогу України!

Долучитись до «Ізюмських помічниць» ви можете звернувшись до Тетяни Рибакової через її сторінку в Інстаграм: @taniarybakova_ або знайшовши відповідну спільноту у Вайбері.

Анастасія Гарагуля

Фото: Т.Рибакова, К.Григоренко

obrii.com.ua