Зазначу, що сім\'я Безкостих не уявляє свого життя без музики. Майже усі члени родини причетні до неї. Мама Наталія Іванівна, син Антон і донька Даринка грають на музичних інструментах. Лише глава сімейства - Андрій Олегович має інше уподобання. Він - будівельник. Але музику теж любить і всіляко сприяє, щоб члени сімейства нею займалися.
Далі
На знімку: Дарина Безкоста.
Зазначу, що сім\'я Безкостих не уявляє свого життя без музики. Майже усі члени родини причетні до неї. Мама Наталія Іванівна, син Антон і донька Даринка грають на музичних інструментах. Лише глава сімейства - Андрій Олегович має інше уподобання. Він - будівельник. Але музику теж любить і всіляко сприяє, щоб члени сімейства нею займалися.
…За плечима у мами - навчання у загальноосвітній школі №1 (до 3-го класу) і одночасно навчання грі на скрипці в Ізюмській музичній школі (до 3-го класу). А потім - спеціалізована школа Харкова, де навчали за програмою загальноосвітньої і водночас музичної шкіл. З 1985 по 1990-й роки довелося Наталії Іванівні вчитися у Донецькій музичній консерваторії. А звідти вже дипломованим спеціалістом вона прийшла в Ізюмську музичну школу, де дванадцятий рік навчає діточок грі на скрипці.
Маминою стежкою пішли і діти. У Даринки потяг до музики проявився досить рано. Це підкреслили і її перша вчителька Інна Богданівна Сидор, і викладач музичної школи Галина Василівна Шевчук, куди дівчинку записали на навчання по класу скрипки. Допомагала доньці освоїти інструмент й Наталія Іванівна. І от вже у п\'ятирічному віці Даринка стала вперше лауреатом обласного фестивалю \"Веселі дзвіночки\", що проходив у Харкові.
Після цього, помічаючи, що донька успішно займається у музшколі, сумлінно і з задоволенням вчить музичні твори, до того ж, різноманітні за складністю, мати вирішила віддати її на навчання до Харківської спе- ціалізованої школи. Коли Дарині виповнилось 7 років, вона успішно склала спецекзамен і була зарахована до цієї школи.
Талановита дівчинка вже у десятирічному віці стала брати участь в різноманітних міжнародних конкурсах. І, до того ж, досить-таки успішно. Так, у 2008-2009 роках її було визнано лауреатом першої премії на міжнародному конкурсі \"Мистецтво ХХІ століття\" у м. Ворзель. Також здобула перемогу у конкурсі скрипалів, який проходив у 2008 році в рамках міжнародного фестивалю \"Музика - наш спільний дім \" ( Харків). Головою журі цього конкурсу була професор Московської консерваторії Тетяна Гринденко, відома у радянські часи скрипачка. Із усіх вікових груп цього разу було тільки одне перше місце - у нашої землячки Дарини Безкостої.
У 2009-му Дарина взяла участь у міжнародному конкурсі скрипалів імені Недєлки Сімеонової, який проводився в Болгарії (м. Хасково). Там ізюмчанка зайняла ІІІ місце. Потім був успішний виступ у 2010 році на міжнародному конкурсі \"Синяя птица\" у Ялті в номінації \"Соліст з симфонічним оркестром\". Там наша Дарина отримала ІІ премію, приз \"Симпатія оркестру\" (DVD) і скрипку, виготовлену відомим українським майст- ром Миколою Федоровичем Клемпарським. Наша талановита землячка неодноразово грала в концертах з хар- ківським молодіжним оркестром під керівництвом Шаліко Палтаджяна.
 А 2012 -й рік запам\'ятався поїздкою в Індію на міжнародний конкурс скрипалів, де збирались віртуози із різних країн і міст планети. Зокрема, із Лондона, Москви, Києва, Уфи та ін. І тут Даринка показала свій незвичайний талант, волю до перемоги і отримала першу премію. В одній із центральних індійських газет на першій сторінці вмістили фото переможниці конкурсу, нашої землячки Даринки Безкостої. 
Минулий рік для Дарини був насичений й іншими цікавими подіями. Влітку вона брала участь у міжнародних майстер-класах, які проводили професори між-народного класу Євгенія Чугаєва та Гернот Вінішхофер (Австрія), Михайло Кугель та Валерій Ойстрах (Бельгія). У рамках літнього музичного фестивалю \"Музыка в русской усадьбе\" (м. Пушкіногір\'я) проходив конкурс, який приніс Дарині ІІ місце. А в грудні минулого року в Маріуполі вона отримала Диплом лауреата на міжнародному конкурсі \"Співзвуччя\". Перелік усіх цих перемог і нагород свідчить про неабиякий талант нашої тепер вже юної землячки ( у квітні їй виповниться 15 років). Але його, напевно, не вистачило б для досягнення успіху, якби дівчинка не помножила свої здібності на копітку і наполегливу щоденну працю.
Пишаються Даринкою Безкостою і педагоги Ізюмської музичної школи, де вона починала навчатись грі на скрипці, і її батьки, які її цьому теж навчали. Пишається нею і старший брат Антон, який, до речі, теж закінчив Харківську спецшколу по класу труби, а зараз навчається заочно в Харківській академії культури. Навчаючись, брат ще й служить по контракту у військовому оркестрі при університеті Повітряних сил ім. Івана Кожедуба.
 …Приємно почути, дізнатись про хороші справи, про здобутки наших земляків. І хочеться побажати: нехай вони ці здобутки, творчі успіхи і перемоги примножують, прославляючи наш Ізюм. 
І.ШЕВЧЕНКО.