\”Пенсія -це власність особи, а не допомога держави\”

  Верховний Суд при розгляді справи № 263/7763/17 роз’яснив, що не можна припинити виплачувати пенсії переселенцям з огляду на їх відсутність за місцем проживання. Постанову по справі № 263/7763/17 (К / 9901/202/17) було винесено 6 лютого.
Далі.Верховний Суд при розгляді справи № 263/7763/17 роз’яснив, що не можна припинити виплачувати пенсії переселенцям з огляду на їх відсутність за місцем проживання. Постанову по справі № 263/7763/17 (К / 9901/202/17) було винесено 6 лютого.
У цій справі позивачка зі статусом внутрішньо переміщеної особи, яка отримує пенсію за віком, просила визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду - невиплату пенсії з березня 2017 року і зобов’язати ПФУ відновити виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь час затримки.
Суди нижчих інстанцій позов задовольнили.
У касаційній скарзі відповідач просив скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог. Його позиція обгрунтована тим, що виплата пенсії припинена для встановлення місця проживання позивачки.
Верховний Суд вирішив, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки чинним законодавством не передбачено такої підстави для припинення виплати пенсії як надходження інформації про відсутність позивача за місцем проживання.
Так, ч. 1 ст. 49 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає випадки, в яких виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється. У цьому переліку немає надходження інформації про відсутність позивача за місцем проживання.
Зате, згідно п.п.2 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання / перебування соціальні виплати припиняються в разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеного особи за фактичним місцем проживання / перебування згідно з актом обстеження матеріально побутових умов сім’ї.
Верховний Суд погодився, що нижчі суди вірно вказали про пріоритетність застосування вимоги ст.49 Закону \"Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування\", а тому доводи відповідача про необхідність застосування норм постанови Кабінету Міністрів безпідставні.
Крім цього, колегія суддів також не прийняла посилання на акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання / перебування, оскільки він не містить дати.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що довідка про постановку позивачки на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, необхідна для призначення і продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, є дійсною. Доказів про її скасування відповідачем не надано.
Таким чином відповідач не надав жодного належного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення виплати пенсії позивачці.
Верховний суд підкреслив пріоритетність застосування вимоги ст.49 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» над нормами постанови Кабінету Міністрів.