На базі Малокомишуваської школи діє літературний гурток, який об’єднав чимало шанувальників поезії. Нещодавно до редакції потрапила добірка творів учнів цього навчального закладу. Тематика творчості – різноманітна. Та переважає пейзажна лірика. Особливо вирізняються вірші Насті Астаф’євої, Світлани Рижук, Тетяни Старкової та Анни Борсук. 
Деякі з їх творчих доробків публікуємо для читацького загалу.  
 До цього слід зазначити, що у центральній районній бібліотеці регулярно проводяться зустрічі читачів з місцевими поетами. Так нещодавно тут відбулася презентація збірки поета Сергія Черепні “Вервечка журавлів” (на знімку). Учні ЗОШ №4 декламували напам’ять його твори, а учасники зустрічі розповіли про його творчість....

На базі Малокомишуваської школи діє літературний гурток, який об’єднав чимало шанувальників поезії. Нещодавно до редакції потрапила добірка творів учнів цього навчального закладу. Тематика творчості – різноманітна. Та переважає пейзажна лірика. Особливо вирізняються вірші Насті Астаф’євої, Світлани Рижук, Тетяни Старкової та Анни Борсук. 
Деякі з їх творчих доробків публікуємо для читацького загалу.  
 До цього слід зазначити, що у центральній районній бібліотеці регулярно проводяться зустрічі читачів з місцевими поетами. Так нещодавно тут відбулася презентація збірки поета Сергія Черепні “Вервечка журавлів” (на знімку). Учні ЗОШ №4 декламували напам’ять його твори, а учасники зустрічі розповіли про його творчість.

Треба
А знаєте, люди, чого мені треба ?
Звичайного дощику з синього неба,
Щоб бачити й чути у розпалі літа,
Як пташка співає над визрілим житом.
Щоб зайцю, лисиці, вовкові та лосю
Хоч трішечки місця у лісі знайшлося
Щоб рибок маленьких, середніх й великих
Багато було у ставочках і ріках.
Щоб після веселого в річці купання,
Зі щічок я бруд не змивала у ванні
Тож, видно, і треба не так вже й багато, 
про все це ми, люди, повинні подбати.
Аня Борсук, учениця 6 класу.

Зима
Діждалися ції пори:
за санки й хутко - у двори.
Сніжинки падають біленькі,
є і химерні, і маленькі.
Зимі тому й радіють діти,
що в них обличчя, неначе квіти.
Настя Астаф’єва, учениця 5 класу.

Зима затримується
Дітям сумно – ніде грати,
Бо нема, де снігу брати.
Діти кажуть: «Де сніжинки ?»
А на небі – ні хмаринки.
Тільки дощик дзень та дзень
Стриба майже кожен день.
Снігу білий, випадай,
Й до весни не розтавай.
Світлана Рижук, учениця 5 класу.

Минули теплі дні

Остання райдуга на небі,
Останні промені тепла,
Останні барви на деревах,
Останні помахи крила.
Птахи у вирій полетіли,
Прямуючи в Індокитай.
Вже чути  
Що полонять весь край.
Діана Тороус, учениця 5 класу.

***
Надо было – вот и делал,
Никуда не торопясь,
Может быть со светом белым
Тем поддерживая связь.
Никогда не суетился,
Никого не догонял
И в блажного не рядился,
Жалко, мало где бывал.
Все худое не упомнить,
Сколько светлого – не счесть.
Слава Богу, в лексиконе
Не прижилось слово «лесть».
Как и зло не подвизалось,
Не плела интриги ложь.
Что отдал – моим осталось,
Да и прикуп был хорош.

* * *
Всевышний, дай мне сил и веры,
Что счастье – это не химера,
Сведение счета сам-на-сам
Или оторочка по долгам.
Как мир все болем заняте:
Чем дальше, більше белых п’яте,
Так счастья дымка голубая,
Едва коснись – тотчас растает.
Юрий Татаринов.