Цьогоріч  на берегах і в заплавах Сіверського Дінця,   обабіч доріг, у парках, садах  і скверах можна бачити чималі території  рослин, які викликають алергічні  хвороби. І що важливо знати. скошування  порослі  лише сприяє  її поширенню.  Як говорять фахівці, для боротьби з цим природнім злом  потрібне  хірургічне втручання (кожну рослину слід виривати з корінням і спалювати). Особливо це важливо  робити до того, як  бур’яни дозріють і почнуть викидати своє насіння.

Отже, на цю біду мають звернути увагу не тільки комунальники міста, а й всі громадяни. Разом  ми зможемо бодай скоротити кількість  карантинних бур’янів.

Довідково:

Амброзія

Амброзія – рід однорічних та багаторічних трав сімейства складноцвітних. Існує  до 30 видів.  Пилок амброзії викликає алергію,  сінну лихоманку. Підлягає повсюдному знищенню як небезпечний алерген.

Повилика або кускута

Ця рослина- паразит не має коріння та зеленого листя, обвиває стебло рослини-хазяїна й прикріплюється до нього присосками, живиться її соками, має жовто-помаранчевий колір. Повилика дуже живуча, розповсюджується спорами в повітрі, через предмети, по землі. Спори не гинуть у воді, на морозі та спеці, можуть роками зберігатися в землі.  Паразитує на льоні, конюшині, картоплі, томатах,  кущах та навіть на листопадних деревах (хвойні не переносить).

Повилика дуже отруйна для людини та тварини. Проникає спорами через шкіру і в кров та в дихальні шляхи, викликає алергію, задуху, анемію, онкозахворювання. Тому цей злісний карантинний бур’ян підлягає швидкому знищенню та спалюванню.

Борщовик- невідома загроза!

Отруйна рослина висотою до двох метрів, а то й більше. Дотик до деяких видів цього роду може викликати подразнення та опік шкіри Як правило, на уражених ділянках  виникає опік другого ступеня (пухирі, заповнені рідиною). Особлива небезпека полягає в тому, що дотик до рослини перший час не дає жодних неприємних відчуттів і ви можете просто не звернути на це уваги. При сильних опіках піднімається температура, починається лихоманка, з’являються виразки. Після лікування на їх місці залишаються темні плями. Можливі і смертельні випадки після контакту з борщівником. Особливо, якщо вражаються рот чи горло.

При  виявиленні слідів опіку борщовиком терба промити уражені місця великою кількістю води з густою мильною піною;  обробити спиртом або слабким розчином марганцівки (знежирює шкіру, чим послаблює ураження); обробити шкіру пантенолом або іншим засобом від опіків;  невеликі пухирі краще не чіпати. Якщо вони продовжать збільшуватись - потрібно звернутись до лікаря, щоб він розітнув їх у стерильних умовах;/Files/images/рука .jpg. Можна  вийняти з листа алоє ложкою м'якуш і нанести на уражене місце. Протизапальні і антибактеріальні властивості алое роблять його досить ефективним засобом.  Допомагає компрес з тканини, змоченої у холодному молоці.

З історії розповсюдження рослини

За часів Радянського Союзу влада запровадила вирощування борщівника Сосновського як ще однієї силосної культури, ігноруючи її вивчення і рослинні властивості, ігноруючи наукові перестороги. Силос із борщівника виявився звичним, але корови, яким силос призначався, поїдаючи його, давали молоко з гірким присмаком, яке було непридатним як для людей, так і для тварин. І рослину покинули напризволяще. Це згодом стало тихою катастрофою в місцях вирощування через визрівання значної кількості насіння борщівника і значного його розповсюдження.

Підготувала Тамара Пивоварова, голова ГО «Захисти своє довкілля».