Одним з чинників, які здійснюють негативний вплив на розвиток нашого суспільства і держави, нині є високий рівень злочинності. Це негативно впливає на безпеку людей, їх життєдіяльність, нормальні відносини в родинах та суспільстві, сталість моральних правил співжиття.
Для вирішення частини цих проблемних моментів та повернення до нормального законослухняного життя в суспільстві осіб, які вчинили правопорушення, в Україні п’ять років тому було створено систему пробації (Закон України «Про пробацію»).
Уповноважені органи пробації працюють з такими категоріями: громадянами, стосовно яких органом пробації готується досудова доповідь; засудженими до покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; особами, яким дано покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний термін; звільнені від відбування покарання з випробуванням та інші.
Одним з головних чинників, які можуть забезпечити виконання уповноваженими органами пробації покладених на них завдань і функцій
є налагодження тісної співпраці з громадянським суспільством, спільна робота у напрямку соціалізації правопорушників.
З цією метою законодавством передбачена можливість залучення до цієї справи волонтерів, які мають здійснювати свої повноваження під керівництвом персоналу органу пробації.
Волонтером може стати фізична особа, яка досягла вісімнадцятирічного віку, уповноважена органом пробації та волонтерською організацією на виконання окремих завдань на добровільній та безоплатній основі.
До волонтерської діяльності, пов’язаної з пробацією, не залучаються особи, які мають не погашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість, а також особи, які раніше були виключені зі складу волонтерів пробації через допущення дій і вчинків, які негативно вплинули на репутацію волонтера пробації.
Слід сказати. що діяльність волонтерів пробації, пов’язана із здійсненням наглядових заходів за дотриманням суб’єктами пробації обов’язків, визначених законом та покладених на них рішенням суду, передбачає участь у перевірці суб’єктів пробації за місцем роботи або навчання; перевірці виконання обов’язків, покладених рішенням суду на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням; перевірці достовірності поважних причин, що обумовило неявку суб’єктів пробації до уповноваженого з питань пробації в призначений строк; заходах, пов’язаних з початковим розшуком суб’єктів пробації, місцезнаходження яких невідоме.
Кандидати у волонтери мають пройти відбір та навчання. Просимо врахувати, що в сучасних умовах уповноважені органи пробації не наділяються ресурсами для забезпечення роботи волонтерів та компенсації їх витрат. Так само відсутні і програми компенсації шкоди, що може бути спричинена при виконанні волонтерської діяльності.
З урахуванням викладеного, запрошуємо охочих до співпраці з уповноваженим органом пробації в якості волонтерів.
Для отримання більш детальної інформації пропонуємо звертатися до Ізюмського міськрайонного відділу з питань пробації за адресою:
м.Ізюм, провул. Східний, 2.
Інна Погореленко. начальник Ізюмського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.