День Соборності — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки , що відбулося в 1919 році.
Офіційно в Україні День соборності відзначається з 1999 року.
 Далі
На фото:  Проголошення Акту Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 р. Знято з дзвіниці Софійського собору, на горизонті видно ще не зруйнований більшовиками Михайлівський Золотоверхий. Фото з архіву Інституту Національної пам’яті.   День Соборності — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки , що відбулося в 1919 році.
Офіційно в Україні День соборності відзначається з 1999 року.
Традиційно соборність сприймалася насамперед як об\'єднання всіх національних земель. На жаль, після розпаду Київської Русі українські землі надовго були розірвані, змушені були тривалий час залишатися у складі інших держав.
У середині XVII столітті український народ маючи сильного лідера – Богдана Хмельницького, здійснив відчайдушну спробу вийти з-під впливу “великих” сусідів і поставив завдання об’єднати всі етнічні землі, створити міцну державу. На жаль, здійснити ці плани не вдалося. Після смерті Хмельницького настає період занепаду – Руїна.
Протягом всього ХІХ століття Україна не існувала як географічна і політична реальність. Її розірвали два імперські орли – Російської імперії та імперії Габсбургів. 
На початку ХХ століття все змінили події, які назавжди перелаштували не тільки історію українського народу, але й світову, змінили підходи до світорозуміння та світогляду – революція 1905-1907рр., Перша світова війна, Лютнева революція та більшовицький переворот.
Поразка країн австро-німецького блоку у Першій світовій війні зумовила розпад Австро-Угорської імперії. На Західній Україні відповідно активізувався національно-визвольний рух, який вживав рішучих заходів до створення власної держави.
У Наддніпрянській Україні в ході Лютневої революції та зміні влади в Російській імперії починається процес формування національних органів влади, які поставили питання про об’єднання всіх земель, де українці становили етнічну більшість.
В ході української революції 1917-1920 рр. національні державні утворення Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка усвідомлювали важливість створення єдиної соборної держави і впевнено протягом 1918 року робили кроки одне до одного долаючи тернистий шлях революційних подій.
Кульмінацією національно-визвольних змагань українців стало 22 січня 1919 р. — День злуки УНР і ЗУНР. Уже практично з першого дня утворення Західноукраїнської Народної Республіки між урядами УНР і ЗУНР проводились переговори про втілення ідеї соборності.
1 грудня 1918 р. у Фастові було укладено попередній договір між Радою державних секретарів ЗУНР та Директорією УНР про «злуку обох українських держав в одну державну одиницю». На засіданні З січня 1919 р. Українська Національна Рада в Станіславі, куди переїхав весь апарат уряду, одностайно прийняла ухвалу про об\'єднання ЗУНР та УНР, в якій, зокрема, зазначалося: «Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення українського народу, проголошує торжественно з\'єднання ЗУНР і УНР в одну одноцільну суверенну Народну Республіку».
Невдовзі 36 галицьких делегатів виїхали до Києва на урочистий Акт злуки, приурочений до першої річниці проголошення самостійності Наддніпрянської України.
Погожого морозного дня 22 січня 1919 р. святково прибраний Софіївський майдан у Києві заповнили десятки тисяч жителів столиці, численні гості, військо. О 12 год. над колонами пролунало \"Слава\", прозвучав національний гімн. Міністр закордонних справ ЗУНР Лонгин Цегельський оголосив грамоту — ухвалу Української Національної Ради і передав її голові Директорії Володимиру Винниченку. У відповідь член Директорії Федір Швець зачитав Універсал уряду УНР, в якому, зокрема, зазначалося: «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка...».
Після цього відбувся урочистий молебень. Свято під давніми стінами Софії закінчилося парадом українських військ. З особливим захопленням присутні вітали колони Січових стрільців під командуванням полковника Євгена Коновальця.
Наступного дня Трудовий Конгрес майже одностайно (проти проголосувало кілька лівих есерів і представників компартії) ухвалив Універсал про Злуку. ЗУНР було перейменовано в Західну область Української Народної Республіки (ЗОУНР). Державним гербом Соборної України став тризуб.
День 22 січня 1919 р. був одним із найпрекрасніших моментів нашої непростої, нерідко трагічної історії, назавжди залишившись у пам\'яті українського народу як свято Соборності України. Але до справжнього об\'єднання справа так і не дійшла.
Навіть після ратифікації Акта про Злуки Трудовим конгресом (передпарламентом) УНР та перейменування ЗУНР на Західну область УНР у Галичині залишився чинним її цілковито самоврядний устрій.
Дипломатичні представництва ЗУНР та УНР за кордоном, а також обидві українські армії теж не об\'єднали. Якби вони злилися в одну, то зморена тифом Українська Галицька Армія не перейшла на бік денікінців після зречення Галичини керівництвом УНР на користь поляків в обмін на обіцянку допомогти українцям у війні з більшовиками. 
Вже через кілька днів після проголошення злуки Директорія під тиском більшовицьких орд змушена була покинути Київ. 
Який із усього цього напрошується висновок? Українці не мають права на міжрегіональні чвари, бо вони сильні лише один одним. 
Ігор Соломадін

На фото:
Проголошення Акту Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 р. Знято з дзвіниці Софійського собору, на горизонті видно ще не зруйнований більшовиками Михайлівський Золотоверхий. Фото з архіву Інституту Національної пам’яті.