19 грудня – свято Миколи Зимового Святителя і Чудотворця.
День Миколи зимового
Помітна віха передріздвяного календаря – 19 грудня – свято Миколи Зимового Святителя і Чудотворця.
Миколай був єпископом у місті Мирі (Лікія) у IV столітті. За житієм, він народився у християнській сім\’ї і ще з раннього дитинства вирізнявся особливою набожністю, а священиком став у 19 років. Ще за життя був відомий тим, що примирював ворогів, захищав невинно засуджених, усіляко допомагав знедоленим.
Його мощі з 1047 року і донині почивають у італійському місті Барі, куди потрапили після турецького завоювання Лікії.
На землі Київської Русі шанування святителя Миколая прийшло разом з християнством і набуло значного поширення. Наприклад, тільки в Києві були відомі як чудотворні кілька ікон святого. Найвідоміші і найдавніші з них – образ Миколая Мокрого у Софії Київській, образи Миколая Доброго, Миколая Притиска та Миколая Набережного у парафіяльних Миколаївських церквах Подолу. Відомо, що святого особливо шанували запорізькі козаки.
Своїм найпершим помічником святителя Миколая вважають мореплавці та мандрівники.
На Зимового Миколая було заведено працювати на користь інших, особливо бідних і сиріт, але нічого не робити для себе. Того дня починали готуватися до Різдва.
Підготував В.ВЕРЕСНЄВ.
