Закон визначає певні вимоги щодо особи заповідача. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Це може бути як повнолітня особа, так і неповнолітня особа, яка в установленому законом порядку набула дієздатності в повному обсязі до досягнення нею 18 років – у разі реєстрації шлюбу, емансипації та ін. (ст..34, 35 ЦК України). Заповідач має розуміти значення своїх дій і їх наслідки, тому забороняється протиправний вплив на свідомість людини під час складення заповіту. У зв’язку з цим існує правило, відповідно до якого право на заповіт здійснюється заповідачем особисто, а вчинення заповіту через представника не допускається.
Закон передбачає два випадки посвідчення заповіту при свідках обов’язковий та за бажанням заповідача.
Ст.1253 ЦК України встановлює вимоги до осіб, які можуть бути свідками при посвідченні заповіту. Свідком може бути особа тільки з повною цивільною дієздатністю. Нотаріус чи службова, посадова особа, яка посвідчує заповіт, спадкоємці за заповітом, члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом, особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт, свідками бути не можуть.
Свідки зачитують заповіт вголос, підписують його. При цьому до тексту заповіту заносяться відомості про особу свідків відповідно до документів, що посвідчують їхню особу. Нотаріус або службова особа, яка посвідчує заповіт, повинна попередити свідків про необхідність додержання таємниці заповіту. Відповідно до ст.1255 ЦК України нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.
Оскільки на практиці зустрічається велика кількість судових справ щодо оспорення в судовому порядку дійсності заповіту, яке відбувається уже після смерті заповідача і у зв’язку з тим що дійсної волі заповідача перевірити під час судового розгляду справи не можливо, у випадках посвідчення заповіту при свідках, свідки в судовому засіданні можуть підтвердити факт вільної волі заповідача щодо розпорядження своїм майном на випадок смерті, що унеможливлює визнання такого заповіту недісним.
Консультацію надав приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кардашин Р.С.