Коли є родина,  й померти не страшно. А самотній людині  завжди сутужно. Бо нікому, як кажуть,  небіжчика в труну покласти. Так сталося і з жителем Капитолівки Г.В.Єзиком. П’ять днів пролежав він  у морзі, допоки   не знайшлися чуйні  громадяни, які  самотужки   взялися за  організацію поховання. Хочеться  щиро подякувати всім, хто пожертвував власні кошти на благородну справу. А комбікормового заводу в особі С.Є.Дубінського вклонитися до землі за те, що  надали  автомобіль  для  відправлення  похоронного обряду.
В.Кукочка, голова ради ветеранів с. Капитолівки.