За межею здорового глузду.
На минулому тижні я пройшов техогляд особистого автомобіля.
Витратив на це досить багато грошей ( 215 грн. – мед. довідка, 125 – страхування громадянської відповідальності, 275 грн. – процедура і документація техогляду) і часу ( майже тиждень пішло на ходіння по лікарях, півдня простояв у чергах в ДАІ).
Витрачені при цьому нерви обліку не піддаються, тому про них змовчу.
А ось про одну із дурниць, які супроводжували процедуру проходження техогляду, мовчати не хочеться......
На минулому тижні я пройшов техогляд особистого автомобіля.
Витратив на це досить багато грошей ( 215 грн. – мед. довідка, 125 – страхування громадянської відповідальності, 275 грн. – процедура і документація техогляду) і часу ( майже тиждень пішло на ходіння по лікарях, півдня простояв у чергах в ДАІ).Витрачені при цьому нерви обліку не піддаються, тому про них змовчу. А ось про одну із дурниць, які супроводжували процедуру проходження техогляду, мовчати не хочеться.
Під час проходження техогляду всі водії завжди сплачують податок з власників транспортних засобів ( так званий «дорожній податок). Ці гроші, як правило, направляються на ремонт і утримання автодоріг.
Так от, за свій легковий автомобіль з об’ємом двигуна 1400 куб. см. я заплатив 69 грн. «дорожнього» податку.А за пластикову картку про проходження техогляду – 100 (!) грн. Раніше такі картки були паперовими і мали символічну вартість. Тепер от декому здалося, що 100 грн. за пластик досить адекватна сума. З приводу цієї дурниці обурюються не лише водії, але й офіцери ДАІ. Хоча, чому обурюватися, адже для більшості чиновників у «верхах» 100 грн. дійсно не гроші.
У нас, як і в Росії, дві біди: дураки і дороги. А тепер питання: якими будуть наші дороги, якщо пластикова картка коштує 100 грн., а розмір дорожнього податку ледве не наполовину менший ?
Олександр Кульбака, газета «Вести».