Як відомо, в Україні не виробляють масок з примусовою фільтрацією повітря (PARP). Вартість же західних аналогів – від 1 тисячі доларів. Тож розробка інженерів відкритої харківської майстерні “гараж хаб” заслуговує уваги. Адже собівартість їх виробу -трохи менша 2000 гривень. Фільтр, яким обладнані шоломи, зупиняє не менше ніж 99% частинок розміром до 0,3 мкм.
Інженери створили маски на запит місцевих лікарів. Технічну документацію виклали на створену ними платформу для безкоштовного обміну інженерними рішеннями
Слід зазначити, що пілотну партію безкоштовно було передано харківським лікарням: регіональному перинатальному центру (де потрібен високий ступінь захисту породіль), 8 дитячій та 22 дорослій інфекційним медзакладам. Маски PARP (powered air purifying respirator) харківської розробки працюють на автономному живленні і забезпечені не лише фільтром і витяжкою, але й датчиками стану фільтру та заряду батареї. Потужності маски вистачає на 8-12 годин безперервної роботи. Батарея заряджається від звичайної розетки.
Розробники пояснюють: конструкція маски-шолома, виготовленої з поліетиленової плівки та полікарбонату, повністю захищає вдягнутого в неї лікаря від контакту з фізіологічними рідинами пацієнтів, що вилітають при чханні та кашлі. А щоб одягнений у щільний пластик лікар не задихнувся, шолом має витяжку, обладнану фільтром. Згідно з даними виробника та різноманітними дослідженнями, фільтр НЕРА Н13 зупиняє не менше ніж 99% частинок розміром до 0,3 мкм. Постійну циркуляцію повітря забезпечує промисловий вентилятор. “Можна було б на цьому і зупинитися, але нам важливі всебічна безпека та комфорт лікарів, – говорить інженер Дмитро Мельников, один із розробників маски PARP. – Тому тут є два датчики: один повідомляє про те, що фільтр майже засмітився або заблокований і його треба змінити, другий – про те, що батарея скоро сяде. В обох випадках лікареві чи лікарці треба перейти в безпечне приміщення та поміняти шолом або змінити фільтр”.
Перша пілотна партія – 5 штук. Виготовлена завдяки приватним внескам читачів
Обладнання, потрібне для виготовлення маски, – декілька типів ЧПК-верстатів –лазер, фрезер, 3d-принтер, базове обладнання для роботи з електронікою. У виробничих умовах можна виготовляти сотні масок на добу; у майстрів “гараж хабу” в умовах майстерні на кожен шолом іде близько двох годин.
Головна лікарка харківського регіонального перинатального центру*, фахівчиня з реаніматології Ірина Кондратова, одна з консультанток проєкту Yak.Today, говорить: “Українські протоколи рекомендують використовувати респіратори N95, а якщо їх немає, то FFP3 і FFP2. PAPR в українських протоколах немає, тому що їх немає в Україні взагалі. У свою чергу CDC (Центр контролю захворювань, США) також рекомендує використовувати N95 і інші повнолицеві і напівлицеві респіратори, але при цьому зазначає, що за ефективністю PAPR перевершує їх усі і може бути використаний в будь-яких ситуаціях".
Окрім високого ступеню захисту, у масок-шоломів є ще одна важлива гуманістична складова: коли лікар у звичайній масці – пацієнт не бачить його/її обличчя і це травматично для пацієнтів в умовах повної ізоляції інфекційного відділення, де їх навіть не можуть навідати близькі. У шоломі цей важливий контакт з емоціями людського обличчя зберігається. Звісно, для реанімацій, де пацієнти знаходяться у стані медичної коми, це не суттєво, але суттєво для терапії.
Нагадаємо,
Задача – допомогти медичній системі України впоратись із навантаженням у розпал пандемії. Найпоширеніша потреба – засоби захисту (щитки, костюми та інше).
Команда закликає долучатися всіх, хто має свої розробки, знає запити медиків або готовий займатися постачанням у лікарні.
Зараз над сайтом Yak.today працюють інженери “гараж хабу” з Харкова, Maker Faire та HackLab із Києва, IEB з Одеси, 3DTECH зі Львова, Metalab із Івано-Франківська й інших відкритих майстерень та окремі спеціалісти з різних міст України.
Проєкт Yak.Today виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Yak.today.