Понеділок – «зустріч». Цього дня робили крижані гірки. Наші предки вірили, що чим далі їдуть сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай. Вівторок – «загравання». Цього дня організовували веселі грища та пригощали за розвагу млинцями. Середа – «ласунка». Цього дня кожна господиня готувала безліч смаколиків, накривала багатий стіл, основною стравою якого були, звісно ж, млинці. Четвер – «розгуляй». З цього дня починались гучні та веселі гуляння й забави з вечора й до світанку: танці, співи. П’ятниця – «тещині вечори». Цього дня зяті запрошували тещ у гості та пригощали їх млинцями. Субота – «посиденьки зовиці». Цього дня молода невістка приймала в гостях рідних та близьких. Неділя – «прощена неділя». За народною (та й релігійною) традицією у цей день потрібно було вибачитись перед близькими та рідними та попросити пробачення, щоб увійти в Піст духовно чистим. А ще Масляний тиждень називали Бабським або Колодієм. Протягом цього тижня чоловікам належало в усьому слухати жінку та виконувати її накази й забаганки. У понеділок молодиці (заміжні жінки) збирались у шинку, сповивали колодку й святкували її «народження». У вівторок колодку «хрестили», в середу – справляли «похрестини», у четвер – колодка «помирала», а в п’ятницю її «хоронили». У суботу жінки в шинку «оплакували» колодку, а в неділю колодку «волочили».https://etnoxata.com.ua/