Не секрет, що в багатодітних сім’ях нерідко виростають талановиті люди. Бо в середовищі, де панує принцип змагальності, ті, кого Господь

цілує у чоло, починають швидше спинатися на ноги. Історія доводила це не раз. Так сталося і в родині Ілліних, яку в селі Довгеньке знають практично всі.
Матері довелося самотужки виховувати п’ятьох хлопців. І хоча кожному вона дала рівні можливості обирати дорогу в життя, найбільше поталанило Руслану. Поза очі місцеві жителі прозвали його Кулібіним.
- Цікаво те, - поділився думками місцевий житель Ю.О.Іванцов, – у школі Руслан не знімав зірок із неба. Після дев’яти класів залишився вдома і став допомагати матері по господарству. А коли підріс, пішов шукати роботу. Колгосп на той час вже розформували. І довелося їхати в інші краї на заробітки. Набравшись виробничого і життєвого досвіду, повернувся додому. Став слюсарювати, токарювати, зварювати металеві конструкції тощо. Невдовзі зустрів у селі місцеву дівчину Ірину, одружився, завів сім’ю. І народилося у подружжя четверо діточок.
Першим суттєвим проявом майстерності стало спорудження біля родинної
оселі двоповерхового будинку. Він став надійним прихистком для багатодітної сім’ї. Робив все сам від фундаменту до даху. І робив, можна сказати, зі знанням справи. Навіть внутрішнє опорядження не обійшлося без фантазії. Котел для опалення, скажімо, змайстрував під дрова, наслав підлогу з підігрівом, поставив європаркан навколо оселі. До речі, огорожа стала результатом творчого підходу. Для зразка Руслан придбав дві готові секції, а вже все інше виготовив самотужки.
Справжнім дивом виявилася техніка. Спершу на основі мотоцикла сільський винахідник сконструював агрегат для обробітку землі. Потім зі «стапелів» зійшли чотирифазний культиватор і тракторець, який став прикладом раціоналізаторської думки. Кожна деталь цієї машинерії була підібрана, а в деяких випадках і виготовлена, власноруч. Крім того, результатом творчої думки виявилася й конструкція для тюкування сіна. В той час, коли дехто з господарів порається на луках, Руслан вирішив завозити підсушену траву на подвір’я, де вже за допомогою придуманого агрегату формує її в тюки.
Взагалі, для винахідництва немає меж. Довгеньківський Кулібін урізноманітнив навіть дозвілля для місцевої молоді. Влаштував біля своєї оселі своєрідний планетарій: по периметру встановив прожектори і пустив його промені крізь кольорове скло. Враження від цього дива юнаки і дівчата отримали неабияке.
Односельці пишаються талановитим земляком. І сподіваються, що у нього буде ще чимало інженерних задумок. Як пояснив сам Руслан, впевненості додає генна інженерія. Бо ще прадід мав «золоті руки» і був майстром на всі руки.
Микола Калюжний.
На знімках: агрегати, придумані Русланом Ілліним.