Розділяй та володарюй – цим принципом вже багато століть користуються сильні світу цього для досягнення власних цілей. Розділяють по вірі, мові та іншим національним ознакам, політичним вподобанням і будь-яким іншим аспектам людського життя, які штучно протиставляються хитрими маніпуляторами і призводять до ворожнечі і конфліктів у суспільстві. Часте використання вказаних прийомів вітчизняними політиками призводить до розшарування суспільства. Свідомо чи несвідомо, в гонитві за власною політичною привабливістю, такі діячі ослаблюють нашу державу, оскільки розсварене суспільство не здатне на прийняття компромісів, які в певні періоди часу виявляються єдино можливою умовою завершення конфліктів.

Наразі після п’яти років збройного конфлікту на Сході України, враховуючи чинні внутрішньополітичні і економічні складнощі, як ніколи постає актуальним питання – яким чином завершити війну на Донбасі? Єдино вірного і бездоганного шляху для вирішення таких питань, напевно, не існує. Завжди будуть різні точки зору з будь-яких ініціатив.

Разом з тим  війну   треба  припинити І це, слід підкреслити, залежить як від політичної волі керівництва країни-агресора – Російської Федерації, так і від дипломатичних зусиль наших міжнародних партнерів. Врешті, слід зрозуміти, що лише знешкодження умов, які породжують  застосування військового компоненту при розв’язанні спірних питань, може дати позитивний результат.

Безперечно, в Україні є значний інтелектуальний ресурс і політичний  досвід, який слід спрямувати на спільне вироблення  компромісного політико-правового рішення по врегулюванню політичної кризи.  Саме завдяки внутрішньому розбрату Росія руками наших же громадян веде проти нас бойові дії.

Як свідомо, практично всі  політики, які не бажають  шкодити Україні, мають долучитися до вирішення цього першочергового завдання, не розпалювати в суспільстві ненависть і ворожнечу, понизити градус внутрішніх протистоянь, ставлячи інтереси України та її громадян вище партійних амбіцій. Треба,нарешті, переходити до конструктивної співпраці. І замість викуків «Геть!» пропонувати власні рішення з суспільно-важливих питань, оскільки їх наслідки відчувають всі. Зрозуміло, що деякі рішення можуть болісно сприйматися у зв’язку з численними людськими втратами. Але, треба зрозуміти, що продовження війни точно не принесе миру.  Відповідно  для  подальшого ефективного розвитку Україна має демонструвати міжнародному товариству єдність і стабільність. І досягти цього можна, користуючись наявністю різних думок і поглядів.

Заради миру  маємо припинити політичні чвари і не ослаблювати державу зсередини. Це  на руку агресору. Наша сила в єдності, в конструктивному підході до вирішення спільних питань. Тільки об’єднавшись заради перемоги і не розділяючись на групи непримиримих противників зможемо заради мирного майбутнього наших дітей відновити мир в Україні.

Мирослав Сарматський.