Як правильно зустрічати і святкувати Масляну?
4 березня починається довгоочікуване і веселе свято Масляна, яке відзначають сім днів. Це народне свято, присвячене зустрічі весни, називають ще млинцевим тижнем, протягом якого люди веселяться, влаштовують гучні гуляння, ходять по гостям, печуть млинці і пригощають один одного.
Що за свято Масляна?
Свято це язичницьке і з'явилося ще в дохристиянській Русі, тоді воно називалося Проводи зими. Для слов'ян сонце було в порівнянні з Богом.
Як тільки наставало перше весняне тепло, народ радів сонячним променям, які зігрівали холодну після зими землю. У зв'язку з цим з'явився обряд випікання круглих коржів, які за формою нагадують сонечко. Вірили, що той, хто з'їсть таку випічку, перейме частинку сонячного тепла і світла. З часом на заміну коржикам прийшли млинці.
З приходом християнства дата святкування Масляної трохи змінилася. Тепер люди печуть млинці, радіють приходу весняних теплих днів і проводжають зиму протягом тижня напередодні Великого посту.
Цьогоріч Масляна починається 4 березня, а закінчується 10 березня
Традиції та обряди мають давнє коріння. Масляну назвали так, тому що протягом тижня їдять багато масла з млинцями. Ще тиждень називають сирним і м'ясопусним (сиру можна вживати багато, а м'яса не їдять зовсім).
Хоч це свято і давньослов'янське, сьогодні його святкують з не меншим розмахом, ніж у минулі часи, влаштовуючи конкурси, танці та співи. Багато забав з минулого дійшли до наших днів: спалювання опудала зими, кулачні бої, лазіння за призами по стовпах, поїдання млинців на час, катання на санках.І, звичайно ж, головне частування свята - млинці. Їх печуть і їдять кожен день, і багато, з різними начинками. Наші предки вірили, хто на Масляну не навеселиться і млинців не наїсться, той весь наступний рік безрадісно і бідно проживе.
Як правильно зустріти та відсвяткувати Масляну
Протягом століть склалися певні правила, як треба зустрічати свято і гуляти на Масляного тижня:
- Понеділок («Зустріч»).
Сьогодні Масляну зустрічають і починають випікати млинці. Перший млинець треба віддати нужденним або жебракам. Увечері в гості на млинці один до одного ходять батьки одружених дітей (свати). На вулицях в цей день вибудовують крижані гірки і фортеці, а на центральній площі встановлюють опудало зими одягнене в лахміття.
- Вівторок («Загравання»).
Це свого роду день молоді, вони пустують, на санях і каруселях катаються, веселяться, снігові фортеці штурмують. Молодим парам навіть дозволялося цілуватися на людях.
- Середа («Лакомка»).
Сьогодні зяті відправляються до тещ на млинці, крім них готують пироги та медові пряники. На вулиці починали проводити кулачні бої.
- Четвер («Широкий» або «Розгуляй).
Початок широкої Масляної, апогей свята, весь народ на вулицю виходив в сніжки грати, водити хороводи, співати пісні і на санчатах кататися. Люди кажуть, що у «широкий четвер» в домівках тільки самі немічні залишаються.
- П'ятниця («Тещині вечерочки»).
Сьогодні зяті повинні запрошувати своїх тещ до себе в гості і пригощати смачними млинцями.
- Субота («Зовичні посиденьки»).
Заміжні жінки в цей вечір запрошують до себе в будинок або самі відправляються в гості до сестер своїх чоловіків, дарують їм подарунки, проводять час за чаюванням з млинцями і за бесідами.
- Неділя («Прощена»).
Кульмінація свята - прощаються з зимою, Масляну проводжають і спалюють опудало, що символізує остаточний прихід весни. У цей день усі родичі, знайомі, сусіди просять прощення один у одного за заподіяні протягом року образи. У відповідь треба казати: «Бог простить».
Інформує Ukr.Media.