Рейдерство - вже не рідкість і не виключення, а маркер, що характеризує роботу бізнесу в аграрному секторі України. Більше того, рейдерство і само стало бізнесом і причому досить рентабельним бізнесом, який освоїли багато професійних загарбників. Як тільки більше - менш вдале підприємство потрапляє у поле зору рейдерів, так воно відразу стає метою захоплення.
Далі читайте ТУТОсобливий інтерес представляють сільськогосподарські підприємства, що володіють не лише технологіями і обіговими коштами, але і найголовнішою цінністю - землею.
Захоплення земельної ділянки можна вчинити різними способами, але найпопулярнішим є створення умов, при яких успішне підприємство аграрного сектора вганяється у великі борги, і на землю, як і решту майна, накладаються обтяження.
Найбільш поширеним видом сучасного аграрного рейдерства є майнове рейдерство. В цьому випадку шахраї заволодівають не самим підприємством, а його продукцією, врожаєм. Тут можливі декілька варіантів дій рейдерів. Перший - найбанальніший: зловмисники в розпал сезону збору урожаю просто заганяють на чуже поле свою техніку і в лічені години збирають і вивозять зерно або, приміром, овочі. Поля охороняють озброєні люди спортивної статури, як правило, не місцеві, яких потім і не знайти. Поки хазяїн встигає отямитись, врожай зібраний і вивезений, а поліція, що прибула на місце фактичного грабежу, лише розводить руками. Особливо згубно такий вид атаки відображається на представниках середньої ланки бізнесу і на дрібних аграріях. Дуже часто в урожай вкладаються останні гроші, а нерідко і кредитні, тому, втративши товар, власник підприємства втрачає все. На встановлення осіб, що скоїли злочин, будуть втрачені місяці (да і то це зовсім не гарантія повернення вкраденого), грошей на новий посів немає, підприємство просто банкрутує. Іноді замовники такого захоплення залишаються не відомими, а іноді вони очевидні - це конкуруючі фірми.
Приводів для боргових зобов\'язань може бути досить багато - рейдери можуть використати будь-які договори і контракти, що грунтуються на наданні послуг або постачаннях продукції (товару). Другий варіант \"майнового рейдерства\" більше інтелектуальний і розрахований на великі об\'єми продукції. Шахрайська компанія складає і подає надуманий позов про відшкодування збитку або про стягнення заборгованості (і сам договір і накладні по ньому фальсифіковані). Одночасно з позовом до суду поступає заява з проханням про забезпечення позовних вимог, а відповідно - накладенні арешту на продукцію добросовісного аграрія. До встановлення істини у справі суд, як правило, не скупиться на накладення арешту. Після чого збирається урожай, продукція (допустимо, зерно) передається на зберігання \"своїй\" третій особі. Усе це проводиться офіційно, за документами. Але доки триває слідство зерно хранителем розпродається, а на виправдання складаються акти про псування переданого на зберігання майна. У підсумок: за несвоєчасне сповіщення виконавчої служби \" хранителеві\" загрожує лише штраф, який ніяк не затьмарить його, адже кишеня вже зігріта пристойною сумою грошей, вирученою від продажу. Позов про відшкодування боргу відзивається, справа гине, так і не почавшись.
Ще одним поширеним способом рейдерського захоплення є захоплення бізнесу співвласником підприємства. Причиною може послужити корпоративний конфлікт, а супутніми чинниками: недосконалість засновницьких документів, що складалися без належного юридичного аналізу. У відсутність свого партнера співвласник одноосібно ліквідовує компанію і призначає ліквідатором свою довірену особу. У лічені дні практично усі активи компанії виводяться через підставні фірми. Щоб такій діяльності не можна було завадити, недоброчесний партнер, задіявши корупційні зв\'язки, ініціює заборону на будь-які реєстраційні дії після ліквідації.
    Природно, що панацеї від недружніх захоплень і поглинань не існує, і в кожному випадку рейдер діє за індивідуальною схемою, але все таки загальні способи захисту вироблені і успішно застосовуються на практиці. До їх числа можна віднести:
•    юридична чистота правових документів;
•    ретельна перевірка контрагентів в господарських договорах і договорах постачань;
•    законність діяльності.
У разі прояву перших ознак небезпеки, треба вживати превентивні заходи:
•    звернення до суду;
•    інформування ЗМІ про процеси, що відбуваються;
•    звернення в правоохоронні органи;
•    оперативне відчуження майна, основних і оборотних засобів.
Це дозволить на деякий час нейтралізувати дії загарбників, і виробити повноцінний план протистояння.
У разі, якщо Ви виявили, що Ваша земельна ділянка без Вашого дозволу використовується сторонньою особою, необхідно звернутись до Державної інспекції сільського господарства України. Інспектор вказаної інспекції має провести обстеження земельної ділянки, скласти акт обстеження земельної ділянки, визначити розмір шкоди, завданої її самовільним зайняттям та здійснити заходи із притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Самовільне зайняття земельної ділянки є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Його вчинення тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п\'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При виявленні ознак злочину, передбаченого статтею 197-1 Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. В такому разі необхідно звернутись до органів внутрішніх справ За вчинення такого злочину встановлене кримінальне покарання у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних або арешту на строк до шести місяців.
Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.
У разі ж самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, кримінальне покарання встановлюється у вигляді штрафу від трьохсот до п\'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, а у разі, якщо таке будівництво здійснено на земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель - позбавлення волі на строк від одного до трьох років.
Крім того, власник або користувач земельної ділянки вправі звернутись до суду із позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки; з позовом про стягнення із особи, яка неправомірно використовує земельну ділянку завданих цим збитків, а також, у разі, якщо суд визнає це обґрунтованим, і моральної шкоди.