З 20 лютого 2017 р. почалась  Масляна – тиждень перед Великим постом, що символізує проводи зими та зустріч весни. Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке \"Колодчине життя\": у понеділок Колодка \"народжувалась\", у вівторок - \"хрестилася\", у середу були \"покрестины\", у четвер вона \"помирала\", у п\'ятницю Колодку \"хоронили\", а в суботу \"оплакували\". У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі.  
Кожен день Масляної (Колодія) має певне значення, назву та цікаві звичаї. Далі. З 20 лютого 2017 р. почалась  Масляна – тиждень перед Великим постом, що символізує проводи зими та зустріч весни. Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке \"Колодчине життя\": у понеділок Колодка \"народжувалась\", у вівторок - \"хрестилася\", у середу були \"покрестины\", у четвер вона \"помирала\", у п\'ятницю Колодку \"хоронили\", а в суботу \"оплакували\". У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі.  
Кожен день Масляної (Колодія) має певне значення, назву та цікаві звичаї.

Понеділок Масниці називається \"зустріч\", і в цей день всі ходили в гості. За стародавнім повір\'ям, хто в домі залишиться, той поховає своє господарство. У цей день, жінки ішли до корчми і розпочинали святкувати. Якщо до них хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було, тільки відкупившись або поставивши \"могорич\". У понеділок влаштовували гуляння, катання на санях. У цей день починали пекти млинці, а перший випечений млинець обов\'язково віддавали убогим, щоб він згадав душі покійних родичів.

У вівторок влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У цей день хлопці виглядали наречених, а дівчата - суджених. У вівторок по дворах ходили ряджені, які за певну плату у вигляді млинців дозволяли прив\'язати до віника стрічку. Разом з цією стрічкою ряджені \"несли з собою з дому всі хвороби, негаразди і нещастя.

У середу тещі приймали своїх зятів у гостях і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, зібрали всіх рідних і знайомих. Цієї традиції присвячено чималу кількість прислів\'їв та приказок, жартівливих анекдотів і пісень. В народі вірили: якщо чоловік вибирає млинці або вареники з солоною начинкою, значить він впертий і з гонором. А якщо солодкими ласує, то ніжно і лагідно стане звертатися зі своєю дружиною. Раділи тещі, якщо зять багато їв: значить, не ледача і працьовитий.

У четвер не можна було шити і прясти. Всіма родинами люди виходили на різні змагання, \"бої\", кінські перегони, різні катання по вулицях і спорудження снігових фортець.

У п\'ятницю зяті пригощали тещ, після чого їх треба було покатати вулицями села або міста. Причому \"сервіс\" в такому випадку прямо залежав від характеру тещі: злу та сварливу везли по вибоїстій дорозі, а лагідну і добру – по прямій і рівній.

Субота називалася \"посиденьками у зовиці\". Невістки в цей день запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і вручали який-небудь подарунок.

Найбільш пишно відзначали неділю. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром, проводили масові гуляння, ігрища, забави. Ці гуляння символізували прощання з масляною, смачною, веселим тижнем і водночас люди просили у близьких вибачення за завдані образи.