Як показує аналіз, шукачі металобрухту активніше починають діяти весною. Саме в пору інтенсивного сходження снігу, кількість чорних "дірок" на вулицях зростає в геометричній прогресії. Надходить чимало повідомлень про зникнення люків з теплотраси та водопровідних мереж.

   Ще торік наша редакція проводила акцію "Металісти", метою якої було виявлення нелегальних пунктів збору брухту. І в повідомленнях городяни стверджували, що шляхи до цього незаконного бізнесу пролягають через "людей у погонах". Жителі навіть попереджували бути вельми обережними в розслідуваннях, називали прізвища працівників правоохоронних підрозділів, тих, кого в народі називають "надійним дахом".
   Звісно, на цю проблему звернули увагу й депутати міської ради. На сесії четвертого скликання було навіть прийнято рішення про закриття одного із пунктів збору брухту. Однак тут дещо не врахували. Спротив був настільки великим, що покараним виявився не "металіст", а місцевий бюджет, з якого довелося виділити близько 40 тис. грн. як відшкодування за моральні збитки. Дещо іншим шляхом пішли депутати п\'ятого скликання. Вони виділили кошти на придбання вже гумових люків.
   ДАЛІ.

  Як показує аналіз, шукачі металобрухту активніше починають діяти весною. Саме в пору інтенсивного сходження снігу, кількість чорних "дірок" на вулицях зростає в геометричній прогресії. Надходить чимало повідомлень про зникнення люків з теплотраси та водопровідних мереж. 

   Ще торік наша редакція проводила акцію "Металісти", метою якої було виявлення нелегальних пунктів збору брухту. І в повідомленнях городяни стверджували, що шляхи до цього незаконного бізнесу пролягають через "людей у погонах". Жителі навіть попереджували бути вельми обережними в розслідуваннях, називали прізвища працівників правоохоронних підрозділів, тих, кого в народі називають "надійним дахом". 

   Звісно, на цю проблему звернули увагу й депутати міської ради. На сесії четвертого скликання було навіть прийнято рішення про закриття одного із пунктів збору брухту. Однак тут дещо не врахували. Спротив був настільки великим, що покараним виявився не "металіст", а місцевий бюджет, з якого довелося виділити близько 40 тис. грн. як відшкодування за моральні збитки. Дещо іншим шляхом пішли депутати п\'ятого скликання. Вони виділили кошти на придбання вже гумових люків. Тоді на це пішло більше 20 тисяч гривень. Майже три роки вони функціонували, але поступово стали переміщуватися до приватних осель.

    Міськводоканал, тепломережа, ВАТ "Укртелеком", котрі найбільше постраждали від крадіїв, аби оперативно ліквідувати негаразди, вдалися до закриття колодязів бетонними кришками. Зрозуміло, вони мали не досить естетичні, однак дали можливість під-вищити рівень безпеки як для роботи підприємств, так і для перехожих.

   Слід також зазначити, що десять років тому місцева влада покладала відповідальність за зниклі люки на власників пунктів прийому металу. Сьогодні вже саме законодавство покладає цю відповідальність на правоохоронні органи, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Та які б адміністративні і кримінальні важелі не застосовувалися, проблема лишається поки що не розв\'язаною. Більше того, вона загострилася. Вартість одного люка нині зросла до 400 гривень. А накрити в нашому місті треба більше 200 колодязів. То який же слід мати бюджет, щоб постійно витрачати такі кошти ?!

   І взагалі, дана проблема із економічної поступово переросла в соціальну. Від-криті колодязі, біля яких, звісно, не поставиш правоохоронця, стають, як більмо на оці. І можна б тут звернутися до всіх жителів міста, аби вони були пильними і небайдужими. Але як можна побороти зло, яке, за влучним висловом самих ізюмчан, під "дахом" контролюючих органів?
К.Григоренко.
Малюнок Є.Сіпкова.