Пластиковий непотріб, металеві вироби, скло та інші побутові відходи не повинні викидатися в один контейнер. Такого принципу дотримуються комунальні служби багатьох міст Європи.
     В Україні ж роздільний спосіб збирання сміття поки що  не прижився. Не бачимо, скажімо, в Ізюмі на контейнерах табличок, де б позначалися харчові відходи,пластикові упаковки, ляшанки тощо.
     Все це працівники КП "Благоустрій" вивозять на міський полігон, площа якого сьогодні становить 12,5 га. За словами керівника підприємства В.Я.Рєзніка, щороку сюди доставляється понад 42 тисячі кубометрів непотребу. І обсяги дедалі збільшуються. Виникло чимало несанкціонованих сміттєзвалищ, на які потрапляє майже чотири тисячі кубометрів різних відходів. З цією бідою доводиться боротися фактично самотужки. Бо в Україні полігонів для сміття просто не вистачає. З усієї маси непотребу утилізації або переробці підлягає лише 3%.
     Значна кількість існуючих полігонів уже вичерпали свій ресурс, а самі  сміттєзвалища стали  фактором антропогенного навантаження на довкілля. Відсутність систем фільтрації практично на всіх полігонах та звалищах збільшує їхню небезпеку.....

    Пластиковий непотріб, металеві вироби, скло та інші побутові відходи не повинні викидатися в один контейнер. Такого принципу дотримуються комунальні служби багатьох міст Європи.
     В Україні ж роздільний спосіб збирання сміття поки що  не прижився. Не бачимо, скажімо, в Ізюмі на контейнерах табличок, де б позначалися харчові відходи,пластикові упаковки, ляшанки тощо.
     Все це працівники КП "Благоустрій" вивозять на міський полігон, площа якого сьогодні становить 12,5 га. За словами керівника підприємства В.Я.Рєзніка, щороку сюди ставляється понад 42 тисячі кубометрів непотребу. І обсяги дедалі збільшуються. Виникло чимало несанкціонованих сміттєзвалищ, на які потрапляє майже чотири тисячі кубометрів різних відходів. З цією бідою доводиться боротися фактично самотужки. Бо в Україні полігонів для сміття просто не вистачає. З усієї маси непотребу утилізації або переробці підлягає лише 3%.
     Значна кількість існуючих полігонів уже вичерпали свій ресурс, а самі  сміттєзвалища стали  фактором антропогенного навантаження на довкілля. Відсутність систем фільтрації практично на всіх полігонах та звалищах збільшує їхню небезпеку.
     За інформацією Міністерства житлово-комунального господарства України, найбільша кількість перевантажених полігонів - у Чернігівській (43) та Полтавській (25) областях, а найгірші показники стосовно невідповідностінормам екологічної безпеки - в Херсонському та Чернігівському регіонах. Щоб вирішити цю проблему, Міністерство ЖКГ запровадило програму щодо вторинного використання твердих побутових відходів. Розроблено низку законів про використання полігонів,утилізацію та спалювання сміття, які передбачають запровадження роздільного сортування сміття. Але досягти помітного успіху неможливо без підтримки бізнесових структур, оскільки, за попередніми підрахунками, лише для переходу на сортування сміття держава повинна виділити 100 мільярдів гривень. У цю суму входить вартість нових контейнерів (замість одного сміттєвого бака біля будинків повинні стояти три-чотири), ціна сміттєзбиральних машин та будівництво сортувальної лінії. Тому нині  запровадження роздільного сортування сміття почалося лише в кількох містах України.
     Як зазначила працівник КП "Благоустрій" Н.Б.Нежиденко, розділення сміття зменшило б кількість відходів, що йдуть на сміттєзвалище Ізюма, поліпшило б екологічну ситуацію. Однак нестача коштів у бюджеті (потрібно збільшити кількість контейнерів бодай втричі, підвищити тарифи),не дає можливості це запровадити. Навіть чотири автозбиральні сміттєвози, виділені за Міжнародною програмою TACIS, стоять нині на приколі, бо не зареєстровані в МРЕВ. Взагалі, роздільне збирання сміття у Європі почало впроваджуватися ще 30 років тому. Домогосподарки багатьох країн звикли сортувати сміття у кілька пакетів і вкидати його у три-чотири контейнери.
     Ми ж на це звернули увагу лише нещодавно, коли з\'явилися нові упаковки  товарів, коли напої стали випускати у ПЕТах. Скільки часу потрібно ізюмчанам, аби звикнути сортувати скло, папір, метал та інші відходи?
     Питання не просте. Особлива небезпека для довкілля. По Сіверському Дінцю щораз пливе безліч непотребу. Його русло в деяких місцях перетворилося на підводний полігон. Ще кілька років -і нам не допоможе навіть Золота Рибка із відомої казки О.С.Пушкіна.
М.Калюжний.