Такі питання задають мешканці громади, з якими доводилося спілкуватися під час опитування в рамках проекту «Картування громади» під час якого було заповнено 334 анкети, проведено 12 інтерв’ю, подано 9 запитів до різних установ. За допомогою цього дослідження ми отримали картину соціального стану нашої громади, такий собі діагноз сучасного стану. Було проведено два «круглих столи», конференцію, на яких мешканці обговорювали проблеми, які було виявлено під час дослідження: сміття, закинуті будівлі, погані дороги, відсутність освітлення, тротуарів. Одночасно більшість відзначили про ресурси, які є у громаді та можливість користування ними, це ліс, водосховище, парк. Дуже цікавим було те, що мешканці заповнювали карту визначних людей своєї громади і їх виявилося - 128! Для нашої маленької спільноти це велика кількість і відповідно має велике значення для розвитку соціального капіталу. Компонентами соціального капіталу можна назвати довіру, освіту, вільний доступ до інформації, норми, традиції цінності, певну взаємодію особистостей.
Тобто ресурсом громади є все те, що може бути використано для поліпшення якості життя людей в громаді. Управління ресурсами, пошук та планування ресурсів є невід’ємною складовою процесу розвитку громади
Позитивний потенціал для розвитку спільноти (за Ф.Фукуямою) виникає як результат довіри між її членами і є найважливішим нематеріальним ресурсом громади. У таких випадках говорять про створення соціального капіталу громади. Саме соціальний капітал – неформальні норми або цінності, які роблять можливими колективні дії у групах людей, дозволяє окремим соціальним групам та громадам власними ресурсами вирішувати значну кількість локальних проблем.
Однією з відповідей є те, що громада пасивна, не бажає змін, сільські голови не бажають об’єднуватися, бо втрачають ресурси, страх перед новим, невідомим, навіть, якщо це буде на користь громаді.
Чому треба об’єднуватись?
• Гуртом, як кажуть, і батька легше бити
• Треба нарешті почати не споживати та витрачати, а розвивати та примножувати ті ресурси, які є у громаді
• Потрібно розробити стратегію і бачення заможної та сучасної громади, яка через 10 років буде пишатися своїми здобутками
• Кожен втрачений рік – це 17000 років життя всіх мешканців та 6205000 днів, які могли би бути днями утворення суспільного капіталу через навчання, взаємодії, створення нових проектів та створення майбутнього кожної секунди.
• Слід повірити у власні сили і не чекати гарного очільника, а створювати команду та громадянські спілки, готові контролювати всі наступні кроки нової влади.
• Наші діти та онуки спитають через 10 років, а що ви зробили для розвитку та розбудови своєї громади?
Якщо я запитаю чому не треба об’єднуватись?
• Бо люди не хочуть, (спірне твердження)
• Бо сільські голови не хочуть, зрозуміло, чому саме, бо втрачають свої повноваження, але якщо ти гарний голова, то тебе люди знов оберуть старостою.
• Бо держслужбовці не хочуть, бо думають про втрачені посади, але як ти гарний спеціаліст, чого турбуватися?
• Бо навіщо змінювати життя на краще, нам і так гарно живеться (тільки певному відсотку, які не виходять з машин на тротуари та не ходять ввечері по парку)
Щоб впевнитися у можливостях змін, давайте подивимося на ті громади, які вже досягли успіху.
Барська ОТГ. Вінницька область
ГРОМАДА САМОСТІЙНО ВИРОБЛЯЄ ТРОТУАРНУ ПЛИТКУ

Барська ОТГ, яка утворилася у 2016 році, демонструє чудовий приклад розвитку та надихає своїх жителів на активну і продуктивну роботу. Комунальне підприємство «Бар-благоустрій» на території громади розпочало виготовлення тротуарної плитки. Кошти для закупівлі необхідних матеріалів виділено з місцевого бюджету. Це означає, що місто не лише зможе забезпечувати власними ресурсами благоустрій та створить нові робочі місця, а й згодом зможе продавати свої вироби іншим громадам. Також для благоустрою та економного використання ресурсів міська рада виділила кошти на придбання навісного обладнання для обрізки дерев. Подрібнювач гілок нарізає шматочками будь-яку деревину діаметром до 10 см та перетворює об’ємне гілля на готове до використання паливо для твердопаливних котлів.

Шахівська ОТГ. Донецька область
УНІКАЛЬНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ ЕКОНОМИТЬ КОШТИ ГРОМАДИ
У грудні 2017 року в Шахівській об’єднаній територіальній громаді почала роботу гібридна електростанція з панеллю сонячних батарей. Кошти на проект було виділено з місцевого бюджету. 32 сонячні панелі українського виробництва громада придбала за 1,7 млн грн. Електростанція розміщена біля Центру безпеки Шахівської ОТГ.Станція встановлена без фундаменту, на геошурупах. Її переваги: швидка установка, декілька діб автономної роботи, дистанційне обслуговування та управління. З часом громада планує перевести всі комунальні підприємства та адміністративні будівлі на сонячну енергетику.

Веселівська ОТГ. Запорізька область
ГРОМАДА ЕКОНОМИТЬ ЗАВДЯКИ КОМУНАЛЬНИМ МІНІ-ЗАВОДАМ

Щоб привести дороги у належний стан Веселівська громада придбала за 400 тис. грн міні-завод для вироблення асфальту потужністю 4-5 тон на день. Усе обладнання енергоефективне, тому вартість асфальтового покриття доволі низька і складає не більше 200 грн за кв. м. Тепер громада самостійно виконує поточний (ямковий) ремонт доріг на своїй території. Покращувати благоустрій населених пунктів допомагає й лінія з виготовлення тротуарної плитки, яка також придбана за кошти громади (400 тис. грн). У селах громади будуються тротуари і велодоріжки. Загалом на обох установках працюють 20 робітників – переважно укладальники бруківки та асфальту. Їх робота оплачується з місцевого бюджету.
Обладнання обох заводів окупиться протягом року і даватиме прибуток близько 500 тис. грн на рік.

Пирятинська ОТГ. Полтавська область
ОНОВЛЕНИЙ БАСЕЙН В ОПОРНІЙ ШКОЛІ

На території Пирятинської об’єднаної громади знаходиться опорна школа – ліцей, де навчаються учні 8-11 класів. У будівлі школи, що відкрилася у 1989 році, є басейн. Але через високу вартість утримання він не працював майже 20 років. У місцевому бюджеті не вистачало коштів й на ремонт. Завдяки реформі з децентралізації громада отримала змогу відремонтувати басейн. На оновлення приміщення було спрямовано більше 2,5 млн. грн, з яких 1,5 млн грн - кошти Державного фонду регіонального розвитку, решта - кошти міського бюджету, Ремонтні роботи тривали близько року. За цей час було проведено перепланування приміщень, повністю відновлено чашу басейну, замінено систему водопостачання та водовідведення, облаштовано душові кабіни, санвузли, роздягальні тощо. Жителі громади дуже радіють, адже займатися плаванням тут мають змогу школярі з усієї об’єднаної територіальної громади – це майже 2 тис. дітей шкільного віку. Валерія Гонтар