Єднаймося, поети України !
У день весняного рівнодення, коли жайвір славить перемогу світла над темрявою, святкуємо Всесвітній день поезії. Тож всіх, хто шанує художнє слово, хто творить поетичні дива, зі святом ! Будьмо щасливі, несімо добро!
Вірші членів Ізюмського літоб’єднання “Слово»
Ольга Садкова
До поезії
Поезіє, моя розрадо,
Моя заступнице свята,
Моє ти диво з раю-саду,
З тобою міряю літа.
Ти є –і міниться буденність,
В душі завмерле ожива.
І ні байдужість, ані зверхність
Твої не вигублять слова.
Ти, ніби вітер, непокірна,
Перетинаєш всі часи.
Така і трепетна, і сильна,
Від зір наснажена і роси.
З тобою істину шукаю,
Даль пізнаю і таїну,
І непомітне помічаю
Й приймаю осінь, як весну.
Тетяна Підгорна
Моє життя
Моє життя, мені і жити.
Мені страждати і любити,
нести свій хрест аж до загину,
бо хто ж свою підставить спину ?
Ішла я так, як склалася дорога, -
ні батька я не зрадила, ні Бога.
Ніколи манівцями не блукала,
із совістю угоди не складала.
Гріхи ж покутую сама,
скажіть, у кого їх нема.
Микола Калюжний
Поезія, народжена в любові
Століттями вкарбована у слові,
Немов бальзам й пекельна жалива,
Поезія, народжена в любові,
Забутою ніколи не бува.
Як мудрість сива й неймовірно нова,
У проявах людських завжди жива,
Поезія, народжена в любові,
Наснаги додає і створює дива.
Її окрилюють надії барвінкові,
Вона танцює з нами і співа,
Поезія, народжена в любові,
Бентежить душу й серце зігріва.