Рветься там, де тонко
Водопровідно-каналізаційна система міста давно потребує капітальної реконструкції. І насосні станції, і очисні споруди фактично відпрацювали свій ресурс. Але нестача коштів в бюджеті не дає можливості запровадити нові технології. Тож у міськводоканалі щораз вдаються до косметичних заходів, які не дають тривалого ефекту. Особливо це проявляється в нестандартних умовах. Таких, скажімо, як зима. Нещодавно під час січневих морозів на очисних спорудах сталися збої.
Аби з’ясувати подробиці негараздів, ми звернулися до директора міськводоканалу В.М.Дубовика.
Водопровідно-каналізаційна система міста давно потребує капітальної реконструкції. І насосні станції, і очисні споруди фактично відпрацювали свій ресурс. Але нестача коштів в бюджеті не дає можливості запровадити нові технології. Тож у міськводоканалі щораз вдаються до косметичних заходів, які не дають тривалого ефекту. Особливо це проявляється в нестандартних умовах. Таких, скажімо, як зима. Нещодавно під час січневих морозів на очисних спорудах сталися збої.
Аби з’ясувати подробиці негараздів, ми звернулися до директора міськводоканалу В.М.Дубовика.
Кор. – Володимире Миколайовичу, що ж сталося на очисних?
- Коли вдарив 27- градусний мороз, температура в приміщенні лабораторії знизилася до одинадцяти градусів вище нуля ( за мінімально-допустимою нормою + 18 С). Звісно, це позначилося на подальшій роботі. Відмовив фотоелектроколориметр марки КФК-2. який визначає концентрацію речовин у стоках. Опустилася нижче потрібного рівня температура і в аеротенках. В результаті із 14 видів мікроорганізмів зберегли життєдіяльність тільки три, всі інші залягли в сплячку. Що ми не робили, нічого не допомогло Хоча процес аерації запустили на максимальну можливу величину.
Кор. - І яка проектна потужність очисних споруд ?
- Вона розрахована на 15 тис. кубометрів щодоби, максимальна – 20 тисяч. А середньодобовий обсяг очищених стоків нині складає лише 3,5 – 4 тис. кубометрів. Самі розумієте, швидкість проходження стоків різко знизилася, почалося нарощування мулу на стінках труб, колодязів, камер. Розпочався процес гниття, що призвело до збільшення концентрації аміака. Інша причина збільшення рівня аміака: 93 відсотки стоків надійшли з житлового масиву, де досить високий його вміст.
Кор. – Коли ви дізналися про наявність збою в роботі очисних споруд ?
- Санітарна служба робить дослідження кожні 10 днів. У січні ж аналіз був лише 13 і 22 числа. Тоді порушень не виявили. А вже 29 січня , після відбирання проб, стало відомо про виникнення нестандартної ситуації. Одразу наказом по підприємству я призначив службове розслідування. Були розроблені першочергові заходи, аби усунути недоліки.
Кор. – Володимире Миколайовичу, на все у вас обмаль часу. Які заходи вже втілені в життя ? Адже морози не слабшають.
- Відрадно, що ми з проблемою не наодинці. Отримана факсограма від директора інституту «Харківський водоканалпроект» Ю.Чмільова з пропозицією співробітництва. Вже були консультації з виїздом до фахівців Диканьовських очисних споруд. Скажу одразу, звідси і з Борової, було завезено 8 кубометрів активного мулу, що дало змогу підвищити кількість мікроорганізмів. Консультуємося з технічним директором КП КХ «Харківкомуноочисвод» І.Криньком. Аналізуючи досвід, подбали про додатковий гідрант для подачі чистої води в приймальну камеру на очисних. Саме тут розбавляються стоки. А для підвищення температури в аеротенках передбачили установку каркасу із поліетиленової плівки. Всім споживачам, які скидають в систему, були вручені приписи з вимогою дотримуватися заходів по зниженню азотомістких речовин. Персонал лабораторії перевели на цілодобову роботу.
Кор. - Тобто є впевненість, що очисні споруди запрацюють ритмічно.
- Саме так. Вже з 30 січня очистка стоків здійснюється в режимі гіперхлорування. Хоча, зазначу, проблема реконструкції очисних з порядку денного не знімається. Нещодавно надійшла приємна інформація: начебто із фонда екології нам виділили 1млн. 700 тис. грн. Ці кошти ще слід отримати. Думаю, вони допоможуть підвищити ефективність роботи наших аеротенок, встановити обладнання з меншою кількістю споживання електроенергії.
Кор. – Дякую за відповіді.
Вів розмову М.Калюжний.
Наша довідка:
До 1973 року місто не мало централізованої системи водовідведення. Приладобудівний завод, ІТРЗ, ІОМЗ мали свої системи каналізації. Але вони не забезпечували прийом стоків від виробництва, яке розширювалося. З житлового масиву стоки вивозилися автомобілями за межі міста.
У відповідності з проектом, який був розроблений в 1967 році, в місті збудували самопливний колектор, котрий забезпечив відведення стоків з центральної частини Ізюма. Колектор закінчується головною насосною станцією, що розташована на березі Дінця. Вона перекачує стоки на очисні споруди.
У 1989 році була розпочата реконструкція очисних з доведенням її потужності до 36 тис. кубометрів на добу.